Читати книгу - "Дочка королеви, Наталі Блейк"

                                                        Анна

Я була прив'язана до якоїсь стінки та поряд з нею було щось м'яке трошки більше за пуф, щоб я могла лягти на нього, і я не трималася на ногах. Ми з Райаном узгодили план того, що буде відбуватися, щоб не було сюрпризів і ми змогли відіграти гарну виставу для Руфуса. Він дав мені одяг, я вдягнулася і робила як він казав аби нічого не дало Руфусу сумніватися в, тому що тут відбуваються тортури, його ніде не було, тож я трохи розслабилася і налаштувалася кричати, щоб його прихвосні могли донести що Райан страшний мучитель. Розмовляти часу не було, хоч в мене було багато питань, я не могла спитати як він тут опинився, і чому він погодився на це. Через те що Райан брав участь в цьому, я почала сумніватися в кожному, бо можливо він когось підкупив або переманив аби отримати інформацію та дістати мене. В моїй голові промайнули різні сценарії, хто б міг допомогти Руфусу, бо настільки спланувати глобально можливо було лише, завдяки інформації від когось зі знайомих. Можливо це не найближчі друзі, але хтось точно знав, де я буду. Це був точно не Кріс і не Дерек, хто ж тоді міг надавати необхідну інформацію? Мої роздуми перевалися, ми починали з того,  що він використовував щось типу хлисту, і я здригалася від кожного удару, це дійсно було боляче, не настільки як я кричала, але моя шкіра пала, особливо на контрасті того, що я не відігрілася, одяг звісно допомагав, але я напевно пів години була у льодяній ванні. Моє тіло трусилося немов осінній лист, коли удари закінчилися, Райан сказав що зараз буде перерва, я кивнула. він розв'язав мене я сіла на підлогу, і все ще намагалася зігрітися. Він приніс мені їжу та каву, цього разу було легше, організм розумів. що мені потрібна енергія, тож мене не нудило. Я все швидко з'їла та була неймовірно вдячна, він кивнув і просив вибачення, що не може зробити більше. Я засміялася, я розумію, Руфус скорше за все б і його вбив і мене теж. Я не злилася, тож коли настав час продовжувати хтось постукав. Один з охоронців зайшов схопив мене, і крикнув Райану позбутися проблеми. Він завів мене в комору закрив рукою рот, та наказав не  рухатися. Я чула все що відбувалося, хтось сильно стукав у двері, сильно та настирно. Я почула голос Кріса, і в мене потекли сльози.

                                                         Кріс 

Коли ми приїхали на ту адресу, яку нам скинули знайомі Дерека, ми розділилися і почали опитувати мешканців, місце було відверто жахливим. Ми перевірили всіх мешканців, тож задача була знайти не відповідність, або хоч щось. Я не знаю як попросити всіх пустити у квартиру та перевірити чи немає тут Анни. Я зроблю все аби знайти її і якщо вона тут, то треба бути уважним. Я роздав рекомендації та наставлення, кого ми шукаємо, роздав фото Руфуса і сказав що якщо вони його побачать, то не діяли самотужки, бо він вб'є їх і Анну. Я не можу допустити того, щоб вона померла, вона мала триматися і жити заради рідних. Даяна не знаходила собі місця, і я їх чудово розумів, бо ми робили все що могли, але при тому це єдина пряма зачіпка яка привела до Анни, до того  в нас не було нічого. Він був профі, в цьому Діана не помилилася, напевно ангел, змусила його допуститися помилки через те що він не очікував напору. Я пообіцяв собі обов'язково зробити дві речі, повернути її живою та одружитися з нею, навіть якщо вона одразу не скаже так, то я буду робити все аби вона погодилася. Треба йти та швиденько. 

Ми обійшли увесь будинок, і не знайшли Анну, ніхто не бачив Руфуса. Ми щось упустили, я точно знаю, що вона має бути десь тут і хтось нам збрехав, або щось приховував. Я знов переглядав інформацію яка в нас є на мешканців. Нічого не привертало увагу і сказати хто з них співпрацює з серійним вбивцею було важко. Тож коли ми нічого не знайшли, довелося поїхати звідси. Я сподіваюсь що не залежно від того де була Анна, вона зможе протриматись до того як я її знайду.

                                                               Анна

Він не припинив мене шукати, хоч я і простила цього не робити, бо знала що ризикую його втратити, та може постраждати хтось ще з його родини.чого я не хотіла. Руфус коли почув що мене хтось шукав, перевіз в інше місце, в якому я пробула ще два тижні. Він знов мене вколов снодійне, і цього разу це була якась віддалена ферма чи щось таке, бо під ногами в мене сіно. Це був амбар, але порожній, тож я була тут сама знову, але вже прив'язана до стільця. Руфус напевно злякався що його знайдуть, то ж я не знаю що сталося з Райаном та де він, з того часу як мене перевезли я його не бачила. Сумніваюся що він вбив його, але це ж Руфус, я не знаю коли йому прийде ідея вбивати.

Він взяв палицю яка видавала заряд для того, щоб застосувати на мені. Він використовував різний заряд струму, сподіваючись що на максимальному я здамся. Коли струм походив по моєму тілу, я відчувала, як всі м'язи здригаються, як внутрішні органи відмовляються працювати як треба. Після цього я вирубалася на декілька хвилин чи годин, не знаю точно, Руфус чекав поки я прийду до тями та повторював теж саме знову і знову. Зуби стукали, наче щелепа була не моя, очі обпікало, та дуже сильно затуманило зір. Потім, він залишив мене, саму, напевно це була ніч, і я намагалася заснути хоч якось, аби мати сіли терпіти це завтра. Легені не могли зробити повний вдих, я задихалася намагаючись повернути залишки здорового глузду. Очі заплющилися і я відключилася.

Коли я прокинулася то почула що Руфус відчиняє двері та на мене попадає сонячне світло, Я зажмурилася, шия руки та спина боліли від того в який позиції мені вдалося заснути. Рани нили від того, що не могли нормально загоїтися. Я відчула як блювота підступає до горла, і випустила те що зібралося в середині прямо перед Руфусом. він посміхнувся.

- Ранкова нудота, як мило. Виявляється я отримав двох коли тебе викрав.

В мене в очах промайнуло що я вже давно не п'ю таблетки протизаплідні, та. й за день до викрадення.. О боже, він мав рацію, але не можна було цього показати.