Читати книгу - "По сусідству з дияволом, Наталія Савінова (SiN eVa)"

Вони сиділи за столиком з видом на блакитні води спокійного моря. За сніданком вели розмову, що набирала обертів і розкривала справжні бажання кожного з них. Тесс сміливо дивилася на чоловіка, що загадково посміхався, але охоче відповідав на всі її запитання, не приховуючи від неї нічого.
– Отже, ти та Амалія постійно підтримували зв'язок? Чи це все Едгар?
– Не зовсім так.
– А як?
– Я завжди був у курсі того, що відбувається у твоєму житті, хоча марно вмовляв себе і їх не нагадувати мені про тебе. Я завжди був неподалік від тебе, Тесс, хоча намагався уникати зустрічі з тобою.
– Ти знав, що я не прагнула стосунків з іншими чоловіками? – Елліас кивнув. – Ти продав квартиру, щоб не бути моїм сусідом?
– Це було потрібно щоб захистити тебе від недоречних візитерів.
– Я навіть не знаю як віддячити тобі за все, що ти для мене зробив. – Видихнула Тесс, і відвела погляд у бік, відчуваючи підступні сльози. – У мене не було можливості усвідомити все, але зараз я знаю, що ти зробив для мене більше, ніж я можу уявити. І я не знаю як я можу віддячити за все.
– Ти нічого мені не винна! – твердо заявив Елліас. – Все що я зробив для тебе, я зробив тому що відчував потребу.
– І що тепер? – важко зітхнувши, Тесс зробила ковток гранатового соку. – Як розвиватимуться наші стосунки?
– А як ти хочеш, Тесс?
– Я?!
– Якщо хочеш, я сьогодні ж покличу тебе заміж, – Елліас був спокійний настільки, що навіть удав міг би позаздрити йому. – Якщо хочеш, можеш зараз же перебратися в мій номер.
– Ти жартуєш?! – хмикнула Тесс. – Це не зовсім те, про що я запитала.
– Тесс, – Елліас уважно дивився на неї, зробивши невелику паузу, – я не збираюся відступатися від тебе, але не хочу поспішати. Якщо ти боїшся чогось, просто скажи мені, і я все виправлю. – І нагадав їй, – Я не хлопчик який робить все що йому спаде на думку, я несу відповідальність за кожне своє слово та вчинок. Тобі треба лише сказати, чого ти хочеш і все! Якщо хочеш щоб я пішов,
– Я хочу бути з тобою. – тихо відказала Тесс і з її серця впав величезний камінь, що обтяжував її весь цей час.
– Отже, так тому і бути! – обіцяє Елліас і з посмішкою запалює цигарку. – Я чув, ти непогано проявляєш себе у госпіталі. Скоро отримаєш посаду?
– Ні, – посміхнулася Тесс, – все не так просто як здається. Моя інтернатура ще в процесі, але ти маєш рацію, я закріпила за собою хорошу репутацію. – гордо відповіла вона. – І я не збираюся кидати улюблену справу.
– А тебе ніхто і не просить кидати. – відказує Елліас. – це навіть на краще. Ти будеш зайнята роботою і я матиму час зберігати стабільність у місті. Я знатиму що ти в безпеці, коли не зможу бути поруч. – він продовжив розмову в романтичному руслі. –Пишне весілля не зможу обіцяти, адже в мене все ще є вороги, які можуть зробити несподіваний подарунок. Але влаштувати маленьке свято десь на острові і провести з тобою кілька тижнів наодинці подалі від усіх, це в моїх силах.
– Я ніколи не думала про пишне весілля. – продовжуючи посміхатися і захоплюватися словами Елліаса, Тесс здригнулася, коли почула своє ім'я.
– Тесс?!
Вона повільно повернулася корпусом і злякано подивилася на хлопця, що швидко наближався до них, всім своїм виглядом показуючи невдоволення. Раян зупинився за півкроку від неї і не звертаючи уваги на Елліаса, обурено заявив своє незадоволення поведінкою дівчини, яка ще вчора була не проти продовження їхні стосунки:
– Тесс, чому ти не брала слухавку і не відповідала на мої повідомлення? Я що пусте місце для тебе? Чи ти так розсердилася через те, що побачила мене з друзями?! – його голос набирав обертів і привертав увагу як гостей так і персоналу готелю. – Ти ж сама запросила мене сюди, а тепер динамиш?! Думаєш, якщо я маю гроші, то я можу зриватися з місця і летіти за тобою на край світу? Я можу, але на томість я маю бути впевненим, що отримаю щось!
– Раян, – тихо відказала Тесс, намагаючись бути лаконічно ввічливою. – ми можемо поговорити пізніше, і я все поясню. – Вона боялася, що Елліас може зірватися і вони всі матимуть неприємності.
– І ти казала, – нарешті звернувши увагу на чоловіка, що снідав з Тесс, Раян хижо посміхнувся, – що твій опікун не має значення для тебе! А чи був він твоїм опікуном, чи це твоя казка, щоб приховати брудне минуле?!
– Раян, все не так! – Вона спробувала виправдатися, але це була марна витрата енергії. Молодик зовсім не чув і не прислухався до її слів. Він вже був налаштований на негатив і не збирався вірити в правду.
У голові Раяна вже дозрів план помсти за розтоптане самолюбство, і він не збирався відступати. Він пішов на великі жертви заради цієї дівчини, що була така холодна з ним і геть зовсім не вражалась ні ним, ні його статками. Він не був закоханий у неї по-справжньому, і зовсім не планував довгих стосунків. Але гра в полювання та підкорення підігрівала його чоловіче его. Раян не хотів і не вмів програвати, тому був азартно захоплений новим героєм, що з'явився в грі.