Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Альманах видів, Kira Night 📚 - Українською

Читати книгу - "Альманах видів, Kira Night"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Альманах видів" автора Kira Night. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 63 64 65 ... 75
Перейти на сторінку:
Частина 61. Індія

Прилетівши в Індію Хамід одразу кинувся обмінати малечу, а ми з Лорою розчулено спостерігали за Салліваном, зануреним у батьківські обов'язки і Хамідом, що плекає дитину.

"Віктор скоро приїде?" - подумки спитала я у Лори ввечері, коли ми вдвох сиділи біля басейну.

Вона подивилася на мене, потім на Хаміда, що щось палко обговорює з Салліваном.

"Ви з Віктором спілкуєтеся?" - так само подумки спитала вона.

“Так. Якоюсь мірою..” - відповіла я.

"Ти йому не сказала ..." - Лора важко зітхнула, і відразу променисто посміхнулася хлопцям, не видаючи себе.

“Він буде злитися. Нехай він бачить мене такою, якою він мене любить, ще хоч трохи..” - відповіла я, прикривши очі.

“Кіра, він бачив тебе вже будь якою. Ти маєш йому сказати.” - суворо сказала Лора.

"Скажу.. Так Віктор скоро приїде?"

"Завтра вранці" - відповіла Лора і вставши, пірнула в басейн.

 

Я встала рано, а Хамід, як завжди, все ще спав. Спустившись униз я зайшла в вітальню, де прислуга вже накривала ранній сніданок. При вході мене підхопили на руки і покрутивши міцно обійняли.

Вікторе! - я обійняла його у відповідь. Привіт крихітко! Яка ж ти красуня! - відпустивши мене сказав чоловік. А тобі борода не личить! - засміялася я. Знаю, мала... - знизав плечима чоловік. В його очах не було колишньої суворості до мене, лише радість зустрічі. - Не встиг ще. Гаразд, давай поїмо, псяка ти обдертий. - усміхнулася я і пішла до столу. Після вас! - він пропустив мене вперед, сильно шльопнувши по попі. - Водянка облізла! Уй! Легше! - я потерла попу, на якій і так важко сиділа після нашої з Хамідом бійки на пляжі, а потім у спальні.

Сівши за стіл ми з жадібністю почали їсти, базікати та сміятися.

 

І все-таки, Кіро, як Хамід умовив тебе залишитися з ним? - Віктор відкинувся на спинку дивана і його очі блиснули при цих словах. Я НЕ в заручниках, Вікторе! Скільки разів тобі повторювати? - я невдоволено подивилася на нього. Дівчатка, не сваріться! - Салліван, позіхаючи, зайшов у вітальню і стяг у Віктора з тарілки слойку з персиками. То ти справді шайнаре Хаміда Амірхаді? - подивився на мене Віктор, звузивши очі, немов не помітивши Саллівана. Так. - відповіла я серйозно. А як ви познайомились? - за кілька хвилин спитав Віктор. - Саллі, це ти у нас сваха для самотніх сердець? Мені когось підшукаєш? - засміявся він. Оооо, про це я говорити не хочу! - підвівшись з-за столу я вихопила з рук Саллівана залишки слойки і закинула в рот. А я із задоволенням розповім! - з підлою усмішкою, загарчавши на мене, відповів Саллі і подивився на друга. - Вона його вбила! Що? - Віктор поперхнувся апельсиновим соком, який потік у нього по бороді. Немов не помічаючи цього, він перепитав: - Вона ЩО зробила?! Саллі! - загарчала я, кинувшись на нього. Ні, ну а що?! Чудова історія кохання! - він швидко відскочив від мене і, застрибнувши на диван, сів поруч із Віктором. - Коротше! Вчимо ми нашу малу і тут до мене прилітає Хамід заливати своє горе! Вбили в нього, розумієте, його найманців, з якими він зібрався зробити державний переворот у Пакистані, та і його за компанію! Кіра?! – Віктор глянув на мене. - Ти як взагалі це провернула? Слухай, слухай! - не вгамовувався Салліван. – Горе не в цьому! Зустрів він там дівчину, гарну, юну, освічену, незаміжню, та ще й непристойну і вельми нахабну! - він швидко ухилився від келиха, який я в нього запустила. - Вже розумієш про кого я? - з усмішкою продовжив розповідь Саллі. Гадки не маю! Хто ж ця надзвичайна дівчина, Салліван?! – з усмішкою спитав Віктор, від чого я на них загарчала. Наше дитятко обдароване! - Саллі вказав на мене. - Покутила вона з ним місяці два, після чого виконала своє замовлення і перерізала половину міста, включаючи нашого Хаміда, весь його почет, найманців, і навіть продажних копів! А потім поїхала до мене на відпочинок! Ну ти даєш, Кіро! – Віктор засміявся. - Я уявляю вашу зустріч після того, що сталося! О, це було епічно! Зараз розповім! - Саллі сів зручніше. Це точно без мене! - я розвернулась і пішла до виходу, зіткнувшись у дверях із Хамідом. Що обговорюєте? - він палаючим поглядом дивився на мене. Я розповідаю Віктору історію вашого з Кірою знайомства! – весело помахав йому Саллі. - Як наша дівчинка тебе звільнила від тягаря правління Пакистаном! Чи не ваша. Моя дівчинка. - він обійняв мене за талію і шепнув на вушко. - Вийдемо поговорити? - на що я мовчки кивнула. - Ми ненадовго підемо прогулятися. - сказав Хамід чоловікам і вивів мене з вітальні.

Пройшовши сад ми увійшли в джунглі, і пристойно відійшовши від маєтку він зупинився і повернувся до мене.

Кіррро... Нічого не хочеш мені сказати?.. - він був злий, а в його очах горів вогонь. Я опустила очі і колупала ніжкою землю як дитина, що нашкодила. Ні.. – тихо відповіла я. Що що? - Хамід нахилився і прошепотів мені на вухо. - Подумай гарненько. Нууууу… – потягнула я. - Пам'ятаєш ту персидську вазу третього століття? Це я її розбила.

Чоловік на мить здивувався, але потім, хижо посміхаючись, поцілував мене, прикусивши мою губу. Стиснувши в руці мою дупу він відважив сильний ляпас, від чого я замружила очі.

За вазу ми з тобою потім ще поговоримо... - прошепотів він. Гаразд, гаразд.. Так, я спілкуюся з Віктором! Я передаю йому свої замовлення. І так! Це я втопила твій катер, а не шторм! Але я випадково! Я .. - почав було Хамід, але впав у ступор, після чого розсміявся, а я здивовано подивилася на нього. - Ох, Кіро Кіро... - сміючись, він дістав з кишені мій візор. - Я хотів дізнатися навіщо ти записувала наш секс на камеру, але тепер уже не знаю, що з тобою робити! Кормити, любити і нікому не віддавати. - пробурчала я, зрозумівши, що підставилася. Домовились! - він міцно притис мене до себе за талію, пристрасно поцілував і повів назад до маєтку. ‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 63 64 65 ... 75
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Альманах видів, Kira Night», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Альманах видів, Kira Night"