Читати книгу - "Як не померти на самоті, Логан Урі"

Власне, журналістка Наомі Шефер Райлі, авторка книги «Доки віра не розлучить нас: як міжконфесійні шлюби змінюють Америку», зазначила: «Треба зауважити, що менш як половина міжконфесійних пар, які брали участь у моєму опитуванні, відповіли, що до одруження спілкувалися про те, в якій вірі вони планують виховувати своїх дітей». І ось коли виявляється їхня несумісність за основними цінностями, пара вже одружена. Кличте адвоката з розлучень.

До речі, оптимістичне припущення про те, що ви та ваш партнер хочете одного й того самого, цілком виправдане. Вас збиває з пантелику ефект хибного консенсусу — тенденція припускати, що більшість інших людей поділяє ваші цінності, переконання та поведінку. Наприклад, уявіть собі людину, що піклується про навколишнє середовище та намагається обмежити споживання м’яса, використання пального й пластику. Якщо на місцевому референдумі виборців попросять ухвалити рішення про заборону поліетиленових пакетів, ця людина сподіватиметься, що цей закон приймуть зі значною перевагою, оскільки вважатиме, що інші дивляться на світ крізь такі самі зелені окуляри. У взаєминах ми сприймаємо як саме собою зрозуміле, що наш партнер бачить світ так само, як і ми, тож і прагне того самого — і щодо того, скільки дітей мати, і щодо того, де жити і як витрачати чи заощаджувати гроші. Через поєднання наркотику любові з ефектом хибного консенсусу багато пар забуває про найважливіші розмови перед шлюбом. Отже, ні, того, що ви одне одного кохаєте, недостатньо. Час критично обміркувати, чи варто вам одружуватися.

  Частина 1: усе про мене

ВПРАВА: дайте відповіді на запитання про себе

Перш ніж думати про себе як про пару, обміркуйте особисті бажання та потреби. Приділіть цьому певний час на самоті. Я раджу залишити собі вільний ранок вихідного дня, самому піти до кав’ярні із записником і дати відповіді на такі запитання.

1. Мій партнер — радше пара для випускного чи супутник життя? Тобто це той, хто залишиться поруч зі мною на тривалий час, чи той, з ким ми просто розважаємося?

2. Гардеробний тест: якби мій партнер був одним із предметів одягу з моєї шафи, якою річчю він би виявився?

3. Чи можу я зростати поруч із ним?

4. Чи захоплююсь я цією людиною?

5. Яка грань мене розкривається поряд із цією людиною?

6. Чи хочу я ділитися власними добрими новинами з цією людиною?

7. Коли у мене важкий день на роботі, чи волію я говорити про це зі своїм партнером?

8. Чи ціную я поради партнера?

9. Чи чекаю я нетерпляче на майбутнє із цією людиною? Чи можу я уявити собі, як ми разом долаємо важливі життєві етапи, наприклад купуємо житло чи створюємо сім’ю?

10. Чи можу я ухвалювати серйозні рішення із цією людиною? Якщо уявити найгірше, що може статися (наприклад, втрату роботи чи втрату дитини), чи хочу я, щоб ця людина була поруч зі мною та щоб ми разом обмірковували питання на кшталт «Чи варто нам переїхати?», «Як ми переживемо це горе, піклуючись про інших своїх дітей?».

11. Чи добре ми спілкуємося та чи плідно сваримося?

Перегляньте власні відповіді. Втім, замість того щоб думати, що вони про вас, уявіть, начебто читаєте те, що написала про свої взаємини ваша найкраща подруга. Потрібно бути якомога відвертішим із собою: відступивши на певну відстань, тобто уявляючи, що допомагаєте подрузі, ви розширите собі кругозір.

У тому разі, якби йшлося про вашого близького друга, про якого щиро турбуєтесь і якому бажаєте лише найкращого, що б ви йому порадили? Ви за шлюб? Чи відчуваєте якусь тривогу? Чи є ще відкриті запитання, на які йому варто відповісти, перш ніж іти вперед?

Пропустіть крізь себе почуття, що виникають у вас, коли перечитуєте власні відповіді. Зараз ви вирішуєте, натискати вам на газ чи на гальмо. Беріться до частини 2 тільки в тому разі, якщо вирішите, що це саме ті стосунки, яких потребуєте саме зараз. Коли ви не впевнені, можливо, добре було би повернутися до розділу 14 та поміркувати, чи не час усе це кидати або виправляти. Проте якщо ви не почуваєтеся готовим одружитись, у цьому немає нічого катастрофічного. Можливо, вам просто потрібно довше вкладатись у взаємини, доти, доки відчуєте готовність до наступного етапу. Немає сенсу квапитись із таким важливим рішенням. Пам’ятайте: пари, що чекають принаймні три роки, розлучаються на 39 відсотків рідше порівняно з тими, хто одружується вже на першому році.

  Частина 2: усе про нас

Якщо частина 1 склалася добре, а ви вирішили продовжувати, саме час поговорити з партнером. Це будуть складні розмови. Виділіть на них три вечори протягом місяця. Не намагайтеся все це втиснути в один вечір!

Ваша мета під час усіх цих бесід — бути якомога допитливішим. З’ясовуйте, чого хоче ваш партнер, і намагайтеся зрозуміти, чи збігається це з вашими бажаннями. Пам’ятайте: ви прагнете уникнути ефекту хибного консенсусу.

ВПРАВА: дайте відповіді на запитання про вас

Виділіть на кожну розмову по одному вечору. Я раджу спершу разом чимось зайнятися, щоб між вами налагодився зв’язок. Психотерапевтка Естер Перел зазначає, що один із моментів найбільшої привабливості наших партнерів — це хвилини захоплення їхніми талантами. Посильте цю привабливість, навчаючи одне одного чогось нового. Якщо один із вас — чудовий кухар, чому б не поділитися новим рецептом?

Також варто зробити цей досвід романтичним: ви розмовляєте про можливе одруження. Чи знайти щось романтичніше? Створіть атмосферу. Гарно вдягніться. (А саме: не в ті огидні червоні тренувальні штани, які ви отримали в когось на Бат Міцва десять років тому та вперто відмовляєтеся викинути, хоча ваш наречений їх і ненавидить.) Дістаньте пляшку вина, яку берегли для особливого випадку, увімкніть пісні Сема Кука і в обіймах іншого відповідайте на запитання.

Розмова № 1: минуле

• Які три моменти з твого минулого, на твою думку, визначають тебе?

• Як ти вважаєш, як твоє дитинство впливає на те, ким ти є сьогодні?

• Твої батьки сварилися? Які в тебе є страхи, пов’язані з конфліктами в стосунках?

• Які традиції твоєї родини ти хочеш продовжувати в нашій родині?

• Як у твоїй сім’ї говорили (або не говорили) про секс, коли ти зростав?

• Чим у твоїй родині вважали гроші?

• Який вантаж зі своєї родини ти волієш залишити у минулому?

Розмова № 2: теперішнє