Читати книгу - "Сестри назавжди, Маїра Цибуліна"

Десь через годину Марійка виплакалася і злізла по драбині вниз. Уже злість і образа випарилися і, вона готова була вибачити дідові і про все забути, немов нічого не було. На подвір'ї Марійка нікого не зустріла і вирішила нагодувати кроликів. Раптом біля неї з'явився Володимир; вона не помітила звідки він прийшов.

- Я не думав, що ти така, - дорікає він знову онуці. - Я думав, що ти працьовита, а ти виявляєшся лінивою. Ти ж приїхала сюди, щоб помагати бабі і мені, а ти і пальцем не хочеш поворухнути. Нехай баба приїде і я їй скажу, щоб везла тебе назад, в Калуш. Хай тебе твої батьки терплять!

Ці слова були останньою краплиною її терпеливості. Тепер вона остаточно вирішила їхати звідси і чим швидше, тим краще.

Через день вернулася Геня і всіх помирила. Марійка, хоч і вдавала, що усе забула, але всередині вона пам'ятала образу.

- Я тебе нікуди не везу, - каже Геня. - Прийде вересень і отоді я тебе лише відвезу.

- Папа гаваріл, чтоб ви мєня сєчас же отправілі дамой, - говорить своє Руслан.

- Я твому папові позвоню і як дам по заду добре! Буде він тоді знати, як дитину швидко забирати.

- Мнє нужна дамой.

- І що ти там робитимеш?

- У мєня практіка.

- Яка ще практика?

- В школє.

- У липні?

- Нє знаю, как у вас, но у нас практіка в іюлє.

Руслан цілий день дувся, поки Геня не згодилася його вести додому.

- Ти ж на другий рік приїдеш? - питає Марійка.

- Канєшна, я прієду, - втішає Руслан сестру.

- Ну, все, прощайтеся і ми йдемо, - каже Геня. - Поїзд нас не чекатиме.

- Па-па, - із сумом промовляє Марійка.

- До слєдущєго лєта, - прощається Руслан.

Дівчина ще довго стояла на шосе і проводжала поглядом свого брата, якого супроводжувала і Геня, і Володимир до станції. Останній вернувся через дві години, а Геня - лише після того, як доставила внука в Кривий-Ріг.

"Як мені сумно, - журилася Марійка. - Мені не віриться, що він поїхав. Тепер я зможу спати на великому ліжку, але що мені з цього. Мені його так не вистачає, так бракує. Без нього цей будинок видається порожнім, непривітним".