Читати книгу - "Безприданниці. Ребекка, Олена Гуйда"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Я зробила крок назад чіпляючись за нагріті сонцем виступи, чи краще його розглянути.
Раптом під пальцями щось ворухнулося: мерзенне, противне на дотик. «Змія» - промайнуло в голові раніше, ніж я її побачила. Мідянка - невелика, в'юнка і дуже отруйна змійка, зливаючись з пожовклим мохом, грілася на сонці. Я відсахнулась, відскочила, зробивши крок назад. Але нога не знайшла опори. Тіло змії, що кинулася на мене, пролетіло просто перед обличчям, не зачепивши. Але все одно я ніяково змахнула руками, немов намагалася злетіти.
Власний крик рознісся над швидкою Істенкою, і через кілька миттєвостей мене проковтнула холодна вода. Почала жувати, з силою кидаючи об каміння. І тільки дивом удари припадали то на руку, то на ногу - боляче, але не смертельно.
Мокрий одяг заважав хоч щось розгледіти, вчепитися за виступ або виринаючий з дна камінь. Всі заклинання вивітрилися з голови. Залишилися чомусь тільки обривки молитов. Та й ті вимовити не виходило через воду, що заливала рота, носа, пробиралася в легені. До болю в горлі, печіння в грудях, темряви в очах.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Безприданниці. Ребекка, Олена Гуйда», після закриття браузера.