Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Ти - моя!!!, Кіра Шарм 📚 - Українською

Читати книгу - "Ти - моя!!!, Кіра Шарм"

524
0
18.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ти - моя!!!" автора Кіра Шарм. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 63 64 65 ... 100
Перейти на сторінку:
37.1

Лєра.

Вранці я просто злетіла з ліжка. Ніколи ще так не хвилювалася, як перед цією зустріччю! Тремтячими руками перебирала свій нехитрий гардероб, раптом усвідомивши, що про пристойну білизну я й не подумала! Так, кому там її бачити! Адже я тільки дбала про те, щоб не виглядати замухришкою серед столичних студентів! А про те, що в мене почнеться якесь особисте життя, навіть і думки не майнуло…

Чортихаючись, стукаючись мізинцем ноги об все, об що тільки можна і не можна стукнутися, розливаючи каву, я абияк зібралася і нафарбувалася, обравши все те ж блакитне плаття. Вже дожовуючи ранкову булочку, побачила через вікно машину Буріна, і мене знову затрусило. Треба ж, як він рано! А я сподівалася, що в мене ще хвилин п'ятнадцять-двадцять на те, щоб потренувати спокій! Ні, ну правда, - не виходити ж до нього з тремтячими, як у наркоманки, руками!

Відчинила вікно, - давно треба було провітрити, ну, а метелики, - що ж, хай собі летять на волю!

– Слава! - треба ж, не одна я впізнала цю машину. Виходить, хлопець справді популярний і багатьом тут знайомий… Завмираючи, трохи відступаю за шторку, щоб мене не можна було помітити з вулиці. Бачу, як Бурін виходить і на нього відразу налітає шикарна блондинка в такій короткій спідниці, що видно гумки від панчох.

- Яким вітром? - Млосно муркоче ця ... хм ... не зовсім пристойного вигляду, скажімо так, панночка, безкомплексно притискаючись своїми губами до його.

- Ось це зайве, - бурмотить Слава, відсуваючи від себе блондинку. - Доброго тобі дня і бувай!

 О, яке ж це блаженство, він розвертається до неї спиною! Тут же! Я видихаю, здається, починаючи вперше за весь цей ранок заспокоюватися.

- А я говорила, - чую позаду похмурий голос Рімми. Не знаю, коли вона вчора повернулася, але, поки я збиралася, сусідка вдавала, ніби спить, а я, звичайно, найменше хотіла зараз вести з нею якісь розмови. Тому що навіть «доброго ранку» не змогла б із себе видавити. Звичайно, я переконувала себе, що таких, як вона, можна лише пошкодувати, але агресивність нікуди не зникала.

- Спочатку буде переконувати тебе в неземному коханні, потім затягне в ліжко, а потім, «давай, дитинко, бувай».

- У нас все зовсім не так, - шепочу я, вчепившись пальцями в фіранку. Ні, ну ж правда, - на цю дівчину достатньо тільки подивитися, щоб зрозуміти, що ні для чого, крім ліжка, вона просто не годиться!

- Усі так думають, - знизуючи плечима, Рімма гордо йде в душову, замикаючись на замок. От краще б і далі робила вигляд, що спить, слово честі!

Гаразд, - вирішую я. Плювати! Треба, зрештою, жити тут і зараз, а потім буде видно. Мене так тягне до Слави, що я просто не можу ось так легко взяти і відмовитися від нього! Це все одно, що від себе відмовитися, не можу! Просто не можу! І, зрештою, у всіх завжди по-різному! Хіба має значення, що в нього було раніше, до мене!

Але, що не кажи, а неприємний осад таки залишився. Чорна хмаринка, що огортає щось усередині...

- Вітаю! - Бурін, відразу ж засіявши широкою усмішкою, притягує мене до себе.

- Давай не поспішатимемо, - видихаю в такі бажані, що зводять начисто з розуму губи, і різко повертаюся, підставляючи для поцілунку щічку. Все-таки, краще не кидатися ось так ось відразу в цей вир з головою! Я, звичайно, вже вирішила, що не бігатиму від нього і чинити опір самій собі, але й поспішати теж – не найкраще рішення.

- Лєрааааа, - видихає Бурін, впиваючись губами мені в щоку. Хто б міг подумати, що таке безневинне місце для поцілунку можна використовувати настільки сексуально? Зрадницькі мурашки вже забухали всередині мене, обпалюючи кров, поки він втягував губами, злегка прикусуючи і пестячи язиком, шкіру на моїй щоці. Ось же підступний, і, головне, – явно досвідчений спокусник!

- Ти зводиш мене з розуму, - шепоче він, притягуючи мене за талію сильніше і обволікаючи диханням мочку вуха. - Як я можу не поспішати з тобою, коли весь час, як у маренні?

- Будь ласка, - насилу видихаю я, втикаючись обличчям у його плече.

- Як скажеш, моя мара, - Бурін заривається носом до мого волосся і шумно втягує в себе їхній запах. Чорт, це так сексуально!

- Нам треба їхати, - мій голос перетворюється на ледь чутний, невпевнений лепет.

- Так, - шепоче Слава, так і продовжуючи стояти на місці, тільки притискаючи мене до себе міцніше.

- Слав... - від його погладжувань по спині, я вже починаю тремтіти. – Пари!

– А? – він ніби прийшов до тями, і це повертає і мене в реальність. Він, виявляється, може бути таким кумедним! - Так-так, вибач, мала, я просто... Полетів трошки. Звісно, ​​їдемо!

Ми, нарешті, сідаємо в машину, і тільки одне неприємно дряпає мене зсередини. Те, що все це приходило під вікнами гуртожитку. І Рімма, звичайно, напевне все бачила. А ще скільки тут може бути таких ось Римм, закоханих у мого, вже про нього і думати інакше не можу, чоловіка. Дуже б не хотілося сюди повертатися під поглядами, що горять ненавистю і тільки про те і думають, як мені нагадати, - так, я реалістка і розумію, що далеко не кожна сприйме це так, як я, за принципом «серцю не накажеш». І моя сусідка по кімнаті, - яскраве тому підтвердження!

- Давай більше не влаштовуватимемо демонстрацію для всього універу!

- Мені нема чого приховувати, - знизує плечима Слава. - Я готовий кричати про нас з тобою на весь світ і на все горло! А якщо комусь не подобається те, що їх самих не стосується жодним боком, то я із задоволенням позатикаю їм роти!

- Слава! Давай просто не будемо, гаразд?

 Не хочеться так відразу наживати ворогів. Тим більше, що й у нас поки що незрозуміло, чим усе скінчиться.

- Не поспішати, - пробурчав Слава, впиваючись п'ятірнею у волосся. - Не афішувати... Чого ти хочеш від мене, мала?

- Ну, для початку, давай дізнаємося один одного краще, - я посміхаюся, ловлячи його погляд. Такий… безпорадний? У такого, як Бурін, подібний погляд просто реально зводить з розуму! І каже зайвий раз про те, що Рімма зовсім неправа щодо нього! Хоча їй, звісно, ​​дуже хочеться, щоб усе було саме так, як вона сказала! Як би вона зловтішалася і насолоджувалася, якби Бурін мене просто використав і покинув! Але я не дам їй такої можливості, щоб між нами не сталося!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 63 64 65 ... 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ти - моя!!!, Кіра Шарм», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ти - моя!!!, Кіра Шарм"