Читати книгу - "Довірся мені, Альбіна Вишневська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Ой, що ти, все нормально, це ми з Тімом вирішили запросити тебе в гості, він сьогодні якраз приїхав до нас, а завтра повертається Микита, хочемо всі разом посидіти, відзначити початок навчального року, та й скучили.
Юля розсміялася, а потім пояснила жінці, що й сама хотіла зробити сюрприз Микиті і ось уже їде до міста.
- Бери таксі і не вигадуй кататись на метро, - впевнено промовила мама Микити, а Юля тільки ширше усміхнулася.
- Але я хотіла їхати до Світлани, вона мене зустрічатиме.
- Тоді після Свєти відразу до нас із ночівлею, ми зараз же з Тимошею приготуємо щось смачненьке.
У животі Юлі забурчало, захотілося одразу чогось перекусити. Вільною рукою відшукала в сумочці яблуко і відкусила шматочок, доки слухала жінку.
На пероні туди-сюди поважною, жіночною ходою крокувала чарівна Світлана, нервово поглядаючи на величезний електронний годинник. Одягнена, як завжди, зі смаком, легке ділове плаття йшло її тонкій фігурці, а волосся було зібране у високий хвіст, втім, ідеально все як завжди. Справжня вчителька, якщо придивитися.
- Юльчик, ти ... - Світлана скептично оглянула зовнішній вигляд подруги і не зовсім змовчала, - у своєму репертуарі, до чого нудний у тебе вигляд, моя черешня.
- Нормальна сукня, - зніяковіло оглянула себе ще раз і, звичайно ж, не могла не визнати той факт, що давно настав час оновити гардероб.
- Сподіваюся, на завтра ти припасла щось особливе? – сподівалася Світлана, хоча сумнівалася, що ця тихоня додумалася до чогось екстравагантного.
- Нічого особливого, - промовила невпевнено Юля і тяжко зітхнула.
- І це та, що вирішила порадувати мужика, - вкусила Світлана не без причини, - мила моя, мужики люблять очима, я розумію, що всі ганчірки полетять геть, коли справа дійде до горизонтального положення, але порадувати і трохи спантеличити мужика ти просто зобов'язана.
– У мене не було часу. Та й де у нас можна знайти щось незвичайне.
– Тоді ти звернулася за адресою. Нам варто приділити собі купу часу. Бути гарною – це кропітка праця. А не все оте, що ти називаєш вчительською робото. Коли ти нарешті на перше місце будеш ставити себе як жінку, а не як вчительку, домогосподарку? Так, по очах бачу, що хочеш сперечатися. Не смій. У цій битві ти не будеш переможцем.
Юля вже не мала сил на суперечки, бо занадто гарно знала подругу. Світлана обожнювала гарний одяг, зналася на косметиці та ще у купі різних жіночих секретів.
Наступні кілька годин Свєта та Юля підкоряли величезний Торговий центр. Світлані тільки дай волю, на всю використовує шанс. І ось у результаті, в одному з пакетів лежало декілька сексуальних комплектів жіночої білизни, в інших – три сукні та ще по дрібницям. Туфлі купували вже наприкінці. Юля сперечалась, а Світлана наполягала, в результаті: у шопінгу вийшла переможцем Світлана.
- Втомилася щось я, сподіваюся, мій Сергій ще не втомився на роботі, чекаючи дзвінка, - Світлана зробила невеликий ковток лате і посміхнулася подрузі, - нікуди одну не пускає вечорами, ось навіть на вокзал привіз, а потім наказав зателефонувати, коли упораємося, не став нам заважати.
- Який молодець, - усміхнулася Юля і згадала серйозне, самовпевнене обличчя Сергія, фото якого вже давно їй висилала подруга.
– Знаєш, мені останнім часом здається, що це саме той чоловік, котрого я так довго чекала. Розумієш, з ним почуваю себе захищеною. Звичайно ж я давно не романтична дівчинка у рожевих окулярах, та мені хочеться вірити в те, що не помиляюсь.
Юлія уважно слухала найкращу подругу та дивувалась тому, що чує. Прагматична Світлана нарешті визнала, що бути захищеною це добре? Сильна, вільна, самодостатня жінка нарешті зрозуміла, що мати стабільні стосунки це краще, ніж просто бути одиначкою.
– Тобі і лише тобі варто вирішувати, що буде далі, тому знай, що я тебе у будь-якому випадку підтримаю.
– Знаю, моя добра хрещена. Але й ти не прогав свій шанс. Чоловіків неможна надовго залишати одних. Згадай колишнього, та, врешті-решт, моя солоденька, досить наступати на одні й ті ж граблі. Чи ти хочеш залишитись в своєму селі та старіти на самотині?
– От не починай. Я ж тут, тому не збираюся робити помилки. Просто не все так просто.
– Ой тільки не починай, у цьому ділі сидіти на двох стільцях негарно. Тому досить грати у дурня, дій, якщо Микитка тобі не байдужий.
Юля на мить замовкла. А вона, виявляється, дуже сумувала без нього.
Світлана, звичайно, засмутилася, що не вдалося Юльці переночувати в неї, але не стала наполягати. Вони зараз намагалися наговоритися, доки Сергій був у дорозі.
А потім було знайомство, Юля здивовано дивилася на величезного Сергія, біля якого худенька Світлана виглядала дюймовочкою. Ось тільки погляд у чоловіка був далеко не такий суворий, як на фото. Тут він з обожненням пригортав до себе свою дівчину, і було зрозуміло, що між ними кохання. Навіть Світлана, завжди зібрана, часом різка з чоловіками, а ось тут була сама ніжність.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Довірся мені, Альбіна Вишневська», після закриття браузера.