Читати книгу - "Темний ліс"

до розв'язання. Це здавалося такою неймовірною удачею, що спочатку я не повірив своєму щастю. Ви ж розумієте, про що я: ваше замовлення на проведення досліджень на деяких небесних тілах Сонячної системи: Європі, Церері й кометах із Головного пояса астероїдів. Що спільного між усіма цими небесними тілами? Вода. Вони всі мають воду, багато води! Окремо стоять Європа й Церера, бо запаси води там більші, ніж у всіх земних океанах разом… Хворі на сказ страждають від гідрофобії, навіть не можуть чути слова «вода». Мені здається, вас нині мучать схожі симптоми.

Руйнівник наблизився до Тейлора впритул, і його шепіт проникав прямісінько у вухо. На подив, у його подиху не відчувалося й крихти тепла, мовби говорив привид, поширюючи довкола тільки могильний холод.

— Вода, — прошепотів він, — вода…

Тейлор і далі мовчав з непорушним, ніби скам'янілим обличчям статуї.

— Чи потрібно продовжувати? — запитав Руйнівник і випростався.

— Ні, не треба, — ледь чутно відповів Тейлор.

— Я все ж таки продовжу, — заперечив Руйнівник із відчутною радістю в голосі, — щоб залишити детальний опис для історії, хоча й існуватиме людська історія вже недовго. А ще моя розповідь детально розкриє ваші задуми Господу. Не кожен має такий гострий розум, як у вас чи в мене, щоб із крихітних деталей зібрати загальну картину. Побоююся, що Господь не зможе до кінця зрозуміти, про що йдеться, навіть після мого пояснення, — тут він знітився й підняв руку, ніби перепрошуючи за таке блюзнірство трисоляріан, які слухали розмову. — Пробачте мені.

На обличчі Тейлора не лишилося й сліду мовчазної впевненості. Усі його кістки, аж до найменшої, здавалося, пом'якшали, й він почав усім тілом стікати з софи. Його розум відмовлявся коритися, а дух — боротися. Він розумів, що все скінчено.

— Облишмо поки що воду й поговорімо про «рій москітів». Перше й найголовніше: атакувати вони збираються не трисоляріанських загарбників, а космічний флот Землі. Це припущення досить сміливе й не має серйозних доказів, але я цілком певен, що воно правильне. Ви об'їхали цілий світ, намагаючись відшукати добровольців для створення загону камікадзе, проте марно. Це не стало несподіванкою для вас, зате мало наслідки, на які ви дуже сподівалися. Перше — ви посіяли відчай у серцях людей усього світу, які переконалися у неможливості реалізації вашого плану. Вам це чудово вдалося. Про другий наслідок вашого вояжу розповім трохи згодом. Звичайно, це лише початок здійснення вашого справжнього задуму, адже зрадницькі інтриги — тривала гра. Ви знали, що матимете багато часу для втілення в життя цього плану: впродовж наступних років ви планували генерувати безліч подій, пригод, випадків, які не вказували б на вашу причетність до них, але крок за кроком, цеглина за цеглиною вибудовували б мур між вами й людством. Поступово ваше розчарування, зневіра й журба лише наростали б, і ви відходили б від світу людей та схилялися на бік ОЗТ і Трисоляриса. Насправді ви зовсім нещодавно зробили перший крок у цьому напрямку: виказали симпатію до ОЗТ під час засідання РОЗ. Але це був не лише спритний хід задля введення всіх у оману, — ви справді зацікавлені в їх існуванні, й що довше вони протримаються, то ліпше. І ви хотіли зробити членів ОЗТ вашими пілота-ми-камікадзе «рою москітів» у Битві Судного дня. Цей довготривалий і складний процес тривав би довго й вимагав неабиякого терпіння, але ви змогли би втілити ваш задум у життя, адже ОЗТ потребує вас не менше, ніж ви її. Особливо високо цінується ваша допомога та безмежні ресурси, надані вам. Задум про передавання «рою москітів» під контроль ОЗТ не такий уже й нездійсненний. Головне — тримати процес у таємниці від людства. Навіть якби вас викрили, ви завжди змогли б послатися на план Оберненого, заявити, що це його частина.

Тейлор, здавалося, взагалі не слухав Руйнівника. З напівзаплющеними очима й стомленим виглядом він лежав на софі, ніби радіючи з того, що нарешті випала нагода перепочити.

— Тож повернімося до води. На полі бою «рій москітів» під управлінням пілотів із ОЗТ вчиняє раптовий напад на Космічний флот Землі, а потім прямує до кораблів трисоляріан. Але навіть за такого розвитку подій Господь може не прийняти зрадників до своїх лав. Тож потрібно запропонувати певний знак пошани, дар, що має безумовну цінність для Господа. Яка найперша потреба у нього в Сонячній системі? І чого Сонячній системі не бракує? Це вода. За довгу чотирьохсотлітню подорож запаси води в трисоляріанського флоту можуть вичерпатися. По досягненні Сонячної системи трисоляріанський флот потребуватиме значної кількості води, й ці витрати стануть незворотними: потрібно повертати до життя дегідровані тіла членів кожного екіпажу, і вода стане головною скла-довою їхніх організмів. І зрозуміло, що чиста питна вода для цього підходить куди більше, ніж рідина, безліч разів очищена установками їхніх кораблів. А «рій москітів» доставить Господу величезні запаси води — десятки тисяч тонн — у вигляді айсбергів, добутих на Європі, Церері чи астероїдах. Я не обізнаний із конкретною технологією, гадаю, ви поки що також. Запропонований вами навісний двигун для розгону «рою москітів» цілком упорається й із буксируванням величезних брил льоду. Під час передавання цього неоціненного дару винищувачі змушені будуть підійти на близьку відстань до флоту трисоляріан, і тут вам стане у пригоді друга частина вашого плану з камікадзе. Ви не можете набрати повний штат пілотів-са-могубців, тож розумно й далекоглядно передбачили можливість одноосібного управління всім флотом винищувачів. Отже, під час передавання айсбергів ви заблокуєте управління літаків пілотами з ОТЗ, переведете всю формацію в автоматичний режим керування й віддасте наказ тисячам винищувачів із надпотужними ядерними бомбами на борту атакувати ціль. Загальна потужність усіх бомб сягатиме мільярдів кілотонн, і за умови вибуху на мінімальній відстані всі кораблі трисоляріанського флоту будуть знищені.

— Чудовий план, справді. І я зараз не підлещуюся, — вів далі Руйнівник. — Але деякі помилки пояснити неможливо: чому ви так затято взялися до глибокого вивчення небесних тіл Сонячної системи, на яких є вода? На сьогодні не існує технології добування й транспортування великої кількості води чи льоду з поверхні цих тіл. З анонсуванням і запуском такої програми можна зачекати роки чи навіть десятиліття, аж поки інженери не знайдуть технічного вирішення цього завдання. Навіть якщо дати старт цій програмі зараз, то чому б не внести сум'яття, додавши до переліку небесних тіл і ті, на яких нема води, як от супутники Марса? Зробивши