Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Наречена для боса, Астра Вєєр 📚 - Українською

Читати книгу - "Наречена для боса, Астра Вєєр"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наречена для боса" автора Астра Вєєр. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 64 65 66 ... 79
Перейти на сторінку:
Розділ 47

Максим

Дід кричить не своїм голосом на мене, я стою очманілий у шоці. Ще по дорозі з аеропорту мені подзвонили, і почався божевільний будинок. Брат з нами, та не менше за мене, хапається за голову.

- Як, вашу матір, до такого можна дійти? - дід нападає і скаженіє.

- Що ти віриш усьому? - у свою чергу, відбиваюся я.

- Отже, ти ще знущатися надумав? - не вгамується дід.

Затишшя настає ненадовго і тільки з приходом Діани у нашу розпечену обстановку, де чорт знає що відбувається.

- Ви мене викликали? - її голос тремтить, звертаючись до глави корпорації, а розгублений погляд звернений саме на мене.

Я насилу тримаюся, щоб не кинутися до Діани через весь кабінет. Сказати, як мені не вистачало її - буде мало. Непередбачувана дівчинка, така вона для мене. З нею я зміг відчути щось чисте, світле, раніше чуже, яке стало тепер необхідним.

Діана нервовими рухами поправляє волосся, переминаючись з ноги на ногу, поки їй дід не вказує на місце навпроти мене. Все що встигаємо, беззвучно прошепотіти один одному “Привіт”, і передати очима, наскільки хочемо залишитися одні. Скоріше б тільки.

- Ну якщо всі в зборі, тоді почнемо спочатку, - головний бос сердито хмикає, і повертає екран ноутбука, щоб бачили ми.

- Діду, це якась підстава, - не вперше намагається згладити сварку Назар.

- Я тобі тут не дід! Ти знаходишся не у мене вдома, а в корпорації!

- Гаразд, Петро Семеновичу, - я називаю як треба. - Що нам говорить цей лист? Всього лише наїзди заздрісників.

- Звичайно, для вас же завжди будь-яка проблема, це так, дурниця. Зайвий привід у барі напитися або що ще там у вас з розваг?... - не домовляючи, просто махає, мовляв, з вами і так все зрозуміло.

Доводиться самому вводити перелякану дівчину у суть навислої біди. Ще зранку не знав ні про що, щастя розпирало. Зараз же як підсмажений тут сиджу, і сверблять кулаки врізати автору безглуздого послання.

- Петру Семеновичу, - киваю на діда. - Вчора прийшов лист на пошту з вимогою заплатити круглу суму за мовчання. Суть у тому, що анонім вважає наші з тобою відносини... ем-м... фіктивними.

Очі у Діани розширюються від жаху. Але вона швидко бере себе в руки.

- Не уявляю, навіщо на нас наговорювати? - вимовляє вона, помітно блідніючи.

- Що незрозумілого? Грошей отримати! - гаркає на це дід. - Сума там чимала, вистачить на безбідне життя.

- Ми знаємо, що це не так, тоді чому нам хвилюватися? - я злюся, звичайно, але поки не відчуваю себе потопельником.

- Я з вашим онуком, тобто, з Максимом, тому що... кохаю його.

Після зізнання Діани, риси обличчя у діда трохи пом'якшуються. Тільки до кінця розборок не доходить. Це виявився не просто лист: захочете платите, а не захочете, то й так гаразд.

Там чітко прописано, що анонім в курсі фіктивності. На моє щастя без сильних подробиць. І ось, ті самі подробиці, обіцяють викласти на найпопулярніший канал у новинах. Якщо до сьогоднішнього ранку не відправити переказ, то нас чекають небезпечні "новини".

- Я спеціально вчора не став вас смикати, мені потрібен був час перевірити самому, - дід закриває кришку ноутбука.

- І? Що з'ясував?

Ті ж питання у Діани і брата.

- Я першим побачив статтю, і вже вийшов ранковий випуск. Вітаю, Максиме і Діано. Ви популярні. І поки ми не розберемося, у чому правда - нашу компанію привітати ні з чим. Акції на біржі різко впали, з нами розривають договори. Як вести переговори з директором, який навіть з нареченою всіх дурить?

- Досить мене звинувачувати! - не витримую. - Нікого я не…

Переривають мене двоє чоловіків, які заходять у кабінет. Помітно, що дід чекав саме на них, і тимчасово переводить увагу.

- Що з'ясувати вдалося? Нам вже можна давати спростування? Або, як дідька лисого, прибрати цей бруд?!

Тепер головний бос нападає на представників безпеки корпорації.

- Справа делікатна, - мнеться один з них. - Нам при всіх говорити?

- Так! Викликав вас сюди, отже, тут і видавайте, за що вам плачу!

- Як скажете, босе, - нервово киває другий, тремтячи перед грізним дідом.

Перед нами з'являються скріншоти відправника і записи з камер.

- Що це взагалі таке? - мої очі відмовляються вірити.

- Не може бути, - тягне брат.

- Ви точно впевнені? - дід за серце хапається.

Представники продовжують звітувати:

- За всіма відомостями збіг вказує на те, що Діана Віталіївна відправила статтю і домовлялася про випуск. Саме її називали. Отже, і лист з вимогою грошей теж від неї.

- І судячи з нашого джерела, ваш онук не міг бути знайомий раніше з нареченою.

Ойкання дівчини нас об'єднує за столом в одне - ми всі тепер втупилися на Діану.

Вона не могла! Не могла? Як же так…

Ну як у це повірити?!

І в той же час сума виглядала набагато значніше, ніж вартість її квартири. Якщо б вона захотіла…

- Я б ніколи так не вчинила, - вимовляє Діана твердо, вдивляючись мені в очі, і вкотре розтоплюючи серце сапфірами.

Струшую головою, інакше, знову нормально не розберуся, а просто схоплю її та винесу звідси. Бажано у саме закрите лігво, і відсутність ліжка мене не зупинить.

- Максиме, ти бачив заповіт? Ти... та я тебе... - дід переходить на хрип і завалюється на спинку крісла, втрачаючи свідомість.

Далі твориться жах. Відкладаю з'ясування до приїзду швидкої допомоги. Ми з братом трохи видихаємо тільки тоді, коли лікар нас переконує, що все під контролем. Приступ у діда не критичний, зроблять все для порятунку. Старого бійця справедливості забирають на ношах. А співробітники мені у спину перешіптуються, що це я його довів, бо пригрів змію на шиї.

Хто саме ця змія, здогадуватися не доводиться. Носився я тут з однією дівчиною, думав про неї, та я на все був готовий заради своєї помічниці.

- Назаре, я хочу сам розібратися, - виганяю брата, щоб залишитися з нею наодинці.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 64 65 66 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречена для боса, Астра Вєєр», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наречена для боса, Астра Вєєр"