Читати книгу - "Як я стала королевою, Ольга Обська"

— Ніхто не здогадався, що він зачарований?

— Ніхто.

— Щось іще?

Летиція знала, що Краахн з'явився не лише заради того, щоб сказати пару очевидних фраз.

— Так, моя пані, — він приклав руку до грудей і схилив голову, показуючи цим жестом, що просить дозволу підійти.

Нікому, крім няньки, не дозволялося наближатися до Летиції, але вона знову зробила виняток для свого віщуна.

— Підійди. Що там у тебе?

— Лист, — він простягнув їй складений удвічі аркуш. — Мої вірні фамільяри постаралися добути це для тебе.

— Хороша робота. Побалуй їх чимось смачненьким. Вічно тримаєш їх надголодь, — Летиція розгорнула аркуш.

Хотіла прочитати, але текст виявився зашифрованим. Парлеанською була написана лише друга частина листа, ніби авторка послання здогадувалася, що його можуть перехопити, і спеціально зашифрувала найважливіше.

Нечиста гра. Летиція знала, що королева зробить все, щоб спробувати допомогти своєму синові уникнути неминучого, але все одно її прийоми викликали роздратування.

— Моя пані розгнівана? — захвилювався Краахн. — Але, можливо, тебе заспокоїть, що шлюб твого боржника, як і раніше, не консумований.