Читати книгу - "Хеві Метал, Олександр Аркадійович Сидоренко"

— Заєбца. Оборонітєльний ходєльнік, — сказав басист. — Давай повторім! 

Повторили. Ваня дістав телефон, відкрив у нотатках куплети, й вони зіграли все: вступ–приспів–куплет–приспів–куплет–провал–приспів. І все лягло само собою, лягло так, ніби вони зібралися саме для цієї пісні, саме цього дня. 

* 

Трушин ледь не вистрибував із випрасуваних на кант штанів. 

— Ето шо било? — повторював він, зустрічаючи бенд, який героями-космонавтами спускався сходами зі сцени. — Ето ж, блядь, какой-то «Скорпіонс»! 

— Він любить «Скорпіонс», — пояснив Лютий. У захваті від ситуації він навіть перейшов на українську. 

— Я знаю, — поважно погодився з ним Ваня, сяючи від ідеального міксу трави та приспіву. Він обережно поклав гітару в чохол й випрямився, зверхньо поглядаючи на людей довкола. 

Директор не вгавав: 

— Про «Гуллівер» — вообще в точку! Счітай, ми у ніх тєпєрь на каждой сходкє работаєм. Єщьо би пєсню ім под рекламу продать, под чорную пятніцу в слєдующем году, на ету у ніх всьо распісано. Бля буду, оні захотят — будут крутіть раз в пол часа. Могут бартером прєдложить, на звєзду у входа, ілі екран. Ілі товаром. Надо тока подумать какім. 

— Капустой бері, із «Сільпо», — відбив творчу ідею Лютий і серйозно подивився Вані в очі. — Тільки ж це не Йоан. 

— Тобто? — не одразу в’їхав Бронзовий Голос. Він, так би мовити, трохи бронзовів від успіху й не хотів перемикатися на потенційно неприємні речі. 

— Ну ця пісня не для цього, — піаніст вказав рукою спочатку на Ваню, потім обвів усе навколо. Трушин на той момент зробив крок вбік, щоби його не було зараховано до «цього» непотребу: 

— З таким хуком треба робити новий проєкт. Нова назва. Ребрендинг, розумієш? Релонч. 

І Бронзовий Голос зрозумів, про що йдеться. 

Допер і Трушин. Він насупився і сказав: 

— Шо значіт «нова»? А старую куда дєвать? Стока ж сіл, стока ж ефіров! 

Лютий на це просто скривився і продовжував говорити з вокалістом, а імпресаріо нехай постоїть, пообтікає: 

— У мєня… В мене давно є хороша назва під проєкт. Знаєш яка? «Басаврюк»! 

Піаніст подивився навколо — чи всі зрозуміли його геніальний задум? 

— Про бас — ето хорошо, — захитав головою Дімон, та на його точку зору ніхто не зважав, навіть не збирався. Басаврюк… Правильна назва, з підґрунтям, з чортинкою, з погрозою. Джонатан Девіс зрозумів би. 

— Какой-то Гоголь нахуй, — не здавався Гєна. — Тогда можно Ваня Басаврюк. Ілі Іван, — відчуваючи, що його якось відсторонили від керування процесом, Гєна демонстрував здатність до компромісів, власну конструктивність та готовність до діалогу. 

— Джон, — блиснуло в голові. — Джон. Не Іван, а Джон, — сказав Бронзовий Голос, і це було воно. 

— Джон Басаврюк? Із Канади? — перепитав Лютий і так широко усміхнувся, що з рота випала довга тонка цигарка, викурена ледь до половини. Не зважаючи на це, піаніст закричав: 

— «Джонні Басаврюк і Гуллівери»! 

Потім лупнув себе по колінах й закричав: 

— Нє! Нє, блядь, — «Басаврюк і три чорти»! 

Розсміялися всі, окрім Гєни, — він перевів погляд за їхні спини — біля намету Партії регіонів рикав якийсь крутий двигун. 

Трушин схаменувся й попрямував туди, на ходу розкриваючи обійми. Там паркувалася величезна чорна «тойота», чи то «секвоя», чи то двохсотий «круізер», з морди не розбереш. 

— Ето чья «газель-діабло»? — кричав Трушин, підходячи до машини. — Та, шо я думаю? Єдєт бистрєє джіпіеса? 

Передні пасажирські дверцята відчинилися, й звідти виліз кремезний чолов’яга з густою чорною бородою та недобрими очима. 

— Гєша? Гєна??? Тєбя єщьо нє закрилі? — чувак удав здивування й міцно обійняв Трушина, який для цього аж піднявся навшпиньки. Якщо Гєна був гобітом, то цей чоловік явно з орків, справжній бойовий урукхай. 

Обіймаючи імпресаріо, він швидко оглянув новоназваний бенд — зиркнув на кожного на пів секунди, швидко всіх оцінив. Погляд перевів ближче до сцени — з-за порталу випливла Оксана Вадимівна й заволала, перекрикуючи Майкла Джексона, під якого балет репетирував свій вихід на сцену: 

— Приперлися нарешті! А я вже заждалася. Думаю, шо за кідок? Де главний інвестітор?! 

«Інвеститор» усміхнувся їй, відчепив від себе Трушина й повернувся до машини — звідти виліз маленький товстий чоловічок з вусами, у м’ятім бежевім костюмі з депутатським значком на лацкані. Тут й гадати нічого — представник місцевої влади. Замовник. Якщо тут у них довибори, то довибирають саме його. Чоловічок підійшов до персонажів Толкієна, туди ж причалила Оксана, й вони почали вітатися. Лютий скористався цією паузою і повернувся до брейнстормінгу: 

— Про бебі ти там нормально вставіл. Знаєш, репери, якщо двух слогов нє хватає, вставляють йо-йо, а рокєри — бебі. 

— Ілі мама, — неочікувано влучно додав Олєжка. 

Ваня хитнув головою на знак згоди, а піаніст підійшов ближче й стишив голос, бо покійний Джексон замовк: 

— Барабанщика треба брати — слихав, як він басанову раздає? А Дімона треба мєнять, — промуркотів Лютий у вухо. 

Ваня з цікавістю подивився на нього. 

— Нє сєчьот фішкі, тупіт, — так само пошепки пояснив Лютий, обережно поглядаючи в бік потенційно звільненого музиканта. — Тепер по тексту, — піаніст зробив крок назад, ніби долучив інших до обговорення. — Всьо норм, але треба больше нєпонятного. Как «Пятніца». Ілі «Мумій Троль». І секс шоб. Тьолкі люблять додумувать — шо за капуста морская, прі чьом она здесь? Надо доработать. 

Холі панч вирішив, що розмова стає складнішою, і Ваня відповів: 

— Я подумаю. 

Цю фразу він сказав таким тоном, який відсікав можливість продовження — типу «я тєбя услишал». Тут до бенду повернувся імпресаріо й затараторив: 

— Так, ви про шо? Шо за опять? Без меня ніхуя нє рєшать. А то уже нахуєвєртілі какіх-то трі черта — как ето продавать? 

— Ми про куплети, — миролюбно пояснив Лютий. — Про смисли. Про подтєксти. 

Гєна подивився уважно на нього, ніби нотуючи неправильну поведінку й невідповідність посаді, а потім обернувся до Вані: 

— По куплєтам я ніхуя нє понял. А єслі я етого нє понял — никто не поймет. 

Бронзовий Голос досі намагався втриматися в кайфовому настрої, але йому не давали спокою — всі зусібіч хотіли вжалити. Щойно було добре й знову хтось щось від нього хоче, треба щось терміново змінити, бо їм так здається. Ваня обернувся до Лютого: