Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Неможливий романс, Мартіна Зоріна 📚 - Українською

Читати книгу - "Неможливий романс, Мартіна Зоріна"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Неможливий романс" автора Мартіна Зоріна. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 66 67 68 ... 88
Перейти на сторінку:

Я глянув їй у вічі. Там розпочиналася буря. Очі метали блискавки в мене. Вона злилася, та сама винна в усьому.

— Але чому, Ярику? — Я зітхнув. Ненавидів довгі прощання, — Ти ж мене хочеш, я відчуваю, — Катерина вивільнила руку, адже я не мав на меті утримувати її чи робити боляче, й торкнулася нею бугра. Я мало не застогнав від дотику. Та не тому що хотів її, а тому що не давно жадав іншу, й не міг виконати свої фантазії.

— Я хочу не тебе, повір. Я просто збуджений.

Катя фиркнула. Не повірила. Тому був змушений прикласти сили й відірвати її від себе.

— Острозька, угомонись! — сказав, хоча більше було скаже на ричання, — Вдягайся, залиш ключі та покинь моє помешкання. Назавше.

Катерина скривилася, примружила очі й кілька секунд не відриваючи погляд, дивилася на мене. Не знаю про що вона там думала, можливо уявляла, як четвертує мене, та мені було все одно. Аби тільки дала мені спокій. Я правда намагався розійтись по-хорошому. Прикро, що вона цього так і не зрозуміла.

— От чим я тобі не вгодила, га? — склавши руки на грудях, запитала Катя.

Як на мене, дурне питання і я не бажав відповідати на нього.

— Я ж тебе задовільна у всьому: і смачна їжа, домашня випічка, хоч і куплена та завжди була, секс фантастичний завжди та всюди, коли лишень твоя душа забажає, та я навіть батька вмовила тобі проєкти давати. Лише тобі, між іншим. Хоча були варіанти дешевше й фірми менш проблемні.

Спочатку я хотів її зупини, але потім, мені навіть стало цікаво.

— Що ще я маю знати?

Навіть образливо стало, що наші стосунки були такою фікцією. Я ж гадав, що з Катею ми були на рівних. І просто бавились. А воно он як. «Наївний? Можливо».

— О мій, дорогий, ти багато чого не знаєш, — вона єхидно всміхнулася, — Та скоро дізнаєшся. З усіх шпальт прочитаєш про себе геніального.

— Тобто? — я вигнув брову та витріщив очі, — Що ти задумала?

— Я? Нічого, взагалі нічого такого, чого ти, козел, не заслужив, — Катю понесло, — Чи ти думав, що можна мною покористуватися й викинути, як якусь річ? Думав, що моя сім’я це тобі пробачить?

— До чого тут твоя сім’я? Я з ними відносин не мав, хоча наші забави й відносинами не назвеш.

Мене вже неабияк дратувала тупа ситуація, яку я сам собі створив. Хотів розумної коханки, Ярославе, от на тобі — маєш! Зведе тебе в могилу та ще й з тебе винуватого зробить.

Я прикрив очі й глибоко вдихнув. Видихнув та знову глянув на Катю. Розпатлана, з червоними щоками та припухлим носом, вона видавалась мені маленькою ображеною дівчинкою. І ніяк не тією бізнес-вумен, яку я колись мав можливість зустріти.

— Катю, ти серйозно хочеш скандалу? Воно тобі треба? — Я був би не я, якби не спробував вирішити конфлікт мирно. Хоч все-таки розумів, що спроба марна.

— Мені воно дуже треба! — Вона витерла сльозу, що скотилась по щоці, — Я не дозволю всяким там мачо та альфа самцям мене ображати. Я не річ.

— Я такого й не говорив ніколи. І тебе не ображав. Чесно сказав, що хочу завершити відносини, навіть подарунок купив, — Вона задерла голову вгору, ігноруючи мене, — Та ти сама казала, що все не на довго, бо у тебе там супер-пупер жених на горизонті. Чи я щось плутаю?

Не знаю звідки взялися сили на розмову з Катею, та я не спішив її виганяти. А може й варто було, хтозна. Та так, я хоч на мить, але не думав про Челсі.

— Був, жених був. І все було добре, поки ти не з’явився? — От зараз, я взагалі нічого не зрозумів, — І не дивись так на мене, наче Фома не віруючий, — Вона тицьнула в мене пальцем, — Я не винна, що закохалась в тебе і втратила розум. Ти мене звабив, спокусив і все зіпсував.

«Отакої! Абзац! Повний!»

— Нічого я не робив. І нікого навмисно не спокушав. І в думках не було.

Катя не втрималась і розридалась, кинувшись в мої обійми. Був змушений її заспокоювати. Не відбитий же я, зрештою. «Що з тобою зробило кохання, Ярославе? Розм'як. Втішаєш інших!»

Коли Катерина нарешті заспокоїлась, я змусив її вдягнутися і ми ще раз спокійно все обговорили. Я вибачився за все, хоча досі не знаю за «що» і запевнив її, що вона ще знайде своє справжнє кохання. Але це точно не я. Я не її принц. Хоча думки про те, що з Катею було б простіше, мене відвідували. Але, на жаль, вона не Челсі. І ніколи не зможе мені замінити моє персональне сонце.

Викликавши таксі, я супроводив до нього Острозьку і заплативши водієві, відправив Катю додому. З надією, що це наша остання зустріч.

Повернувшись у квартиру, довго не міг знайти собі місця. Прийняв душ, заварив чаю, витягнув пачку цигарок, закурив. Потім набрав брата, розказав йому про все та попросив найняти охорону Асі та малим. Я не надто переймався через погрози Катерини, все-таки її сім’я чистоплюї й ніколи б руки не забруднили в такий спосіб, але крім них ще є інші. І ці інші відкрито дихали нам в спину. Хоч і причин для цього я не бачив. Коли ми встигли перейти дорогу Кулебі, я поняття не мав, та це не змінювало того факту, що Гліб Вікторович націлився на нашу з Данею фірму. І мої стосунки з його донькою, як виявляється, лише погіршують моє становище.

Та відмовитись від Челсі, я вже не можу. І якщо чесно, не хочу. Аби тільки вона почула мене й зрозуміла.

 

1 ... 66 67 68 ... 88
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Неможливий романс, Мартіна Зоріна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Неможливий романс, Мартіна Зоріна"