Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

х установи накопичувального пенсійного забезпечення х х інвестиційні фонди і компанії інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи інші фінансові установи, визначені законом х х реєстратори цінних паперів

291.5.5. Обмеження щодо структури статутного капіталу суб’єкта господарювання, яке також є традиційним, слід розглядати як механізм, стримуючий штучне відокремлення малих підприємств із складу великих компаній, які не відповідають критеріям платника єдиного податку. Формулювання цього обмеження в згадуваних в табл. 14.3 законодавчих актах дещо відрізнялися між собою (табл. 291.4.4).

Таблиця 291.4.4

Формулювання обмеження щодо структури статутного капіталу

Указ Президента України № 727 (ст. 7) Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» (ст. 2) Податковий кодекс України (підпункт 291.5.4 пункту 291.5 статті 291) Дія цього Указу не поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам — учасникам та засновникам даних суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків Дія цього Закону не поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частка вкладів, що належить юридичним особам — засновникам та учасникам цих суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищує 25 відсотків Не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків

Основними відмінностями обмеження, передбаченого статтею 291 Податкового кодексу України, є такі:

— на відміну від більш м’якого формулювання Указу Президента України № 727, у Кодексі обмежується не кожна з часток відповідного засновника або учасника, а сукупна частка відповідних засновників (учасників) у статутному капіталі. Так, наприклад, якщо три засновника малого підприємства (які не відповідають критеріям платників єдиного податку) мають рівні частки в статутному капіталі в розмірі по 10 %, — таке мале підприємство відповідає вимогам статті 7 Указу Президента Україні № 727, але вимоги пункту 291.5.4. пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України порушуються, оскільки сукупна частка цих засновників дорівнює 30 % (30 % > 25 %);

— формулювання Кодексу є більш жорстким ще з тієї причини, що засновники, частка яких у статутному капіталі оцінюється, не мають бути платниками єдиного податку, а в Указі Президента України № 727 та в Законі України «Про державну підтримку малого підприємництва» йдеться про засновників, які не є суб’єктами малого підприємництва (критерії віднесення до суб’єктів малого підприємництва, зокрема за обсягами діяльності, є більш м'якими, порівняно з критеріями платників єдиного податку);

— на відміну від обмежень в аналізованих законодавчих актах, обмеження Податкового кодексу України стосується також ситуацій, коли сукупна частка відповідних засновників не тільки перевищує, але й дорівнює 25 % статутного капіталу.

291.5.6. Даний підпункт унеможливлює застосування спрощеної системи оподаткування відокремленими підрозділами (представництвами, філіями, відділеннями й т. ін.) юридичної особи, яка сама не є платником єдиного податку. Це уточнення вперше з’явилося в податковому законодавстві, хоча відокремлені підрозділи підприємства не мають статусу юридичної особи, тобто не можуть бути платниками єдиного податку.

291.5.7. Принципово новим обмеженням є неможливість застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності нерезидентами (як фізичними, так і юридичними особами. При цьому термін «нерезидент» застосовується в розумінні підпункту 4.1.122 пункту 4.1 статті 4 цього Кодексу. Нагадаємо, що до нерезидентів належать:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно

до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Це обмеження має певну протекціоністську спрямованість, оскільки спрощена система оподаткування, обліку та звітності є формою державної підтримки відповідного сектору національної економіки.

291.5.8. Вимога щодо відсутності у суб’єкта господарювання податкового боргу на момент переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності є цілком обґрунтованою, зважаючи на те, що вона є спеціальним податковим режимом, а це надає певні переваги платнику єдиного податку.

Застосовується це обмеження виключно при переході на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Вимога близького змісту була передбачена статтею 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», відповідно до якої «заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов’язкових платежів за попередній звітний (податковий) період».