Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Наречені на свята, Лана Кохана 📚 - Українською

Читати книгу - "Наречені на свята, Лана Кохана"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наречені на свята" автора Лана Кохана. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 67 68 69 ... 146
Перейти на сторінку:
Розділ 16. Брехуха, брехуха

Розділ 16. Брехуха, брехуха

«Кінець. Каюк!» — панікувала подумки, коли для вітання простягла Василю Степановичу руку, в якій тримала серветку з недопережованим гарбузовим чимось.

— Ваша робота? — заломив брів він.

— О, ні! — Я зібгала серветку й жбурнула її в урну. — Це Єва. Тобто, не вона. Не її робота. Це пережоване.

— Лізо, дихай, — прошепотів до мене Тиміш, коли я взяла тацю з мафінами.

— Єва випікала, а я тільки вкривала кремом — бажаєте один?

Я широко всміхалася, дивлячись просто на Василя Степановича. Його вигляд зробився поблажливим, наче щойно незграбне цуценя перед ним влетіло в мішок із борошном і тепер чхає на всіх білим пилком.

— Дуже мило з вашого боку, — схилив він голову, узявши один мафін.

Тільки коли Василь Степанович кивнув Єві й почав розгортати мафін, я помітила, що той не вкритий кремом. Жоден не вкритий.

Дідько. Тепер він думає, що я нездара!

 — А як ви дивитеся на те, щоб присісти за стіл? — звернувся до родини Василь Степанович. — Вип'ємо чаю?

— І повечеряємо, — вторила йому Дарина. — Дівчата наготували багато смачного!

— Але ми збирались дивитися фільм, — нагадала Злата й обернулася до батька: — Смаколики — то під фільм.

— А що за фільм? — поцікавився він.

— Там про безумовну любов і прийняття — тобі не сподобається, — скупо видав Павло.

Дарина втягнула повітря крізь зуби. Василь Степанович гмикнув. Андрій сунув до Павла й сплів їхні пальці. Наталя теж пристала до хлопців, готова будь-якої миті забиратися геть.

Василь Степанович обіцявся приїхати завтра, тож заскочив зненацька усіх. Але постраждала від цього більше саме ця трійця.

Ну і я, звісно. Привітатися з пожованим мафіном у руці…

Не благословить він мене як майбутню невістку. Ой не благословить!

— Я маю попросити вибачення, — сказав Василь Степанович після павзи.

— Та невже? — стиснув щелепу Павло.

— Наталіє, Андрію!

Вільною рукою, Андрій відкотив рукав светра, щоб приховати тату. Сенсу в цьому було мало — малюнок на шиї все одно впадав у вічі, однак Андрій помітно нервував.

— Прошу пробачити мені мою поведінку минулого разу. Вона була абсолютно неприйнятною й це не повториться знову.

Андрій кивнув, прикусивши губу. Наталя глипнула на кузена, а тоді й собі кивнула.

— Я також хотів би перепросити у ваших батьків. Особисто. Тому буду вдячний, якщо ви дасте мені їхні контакти.

— Ніби ти до того не нарив на них досьє, — закотив очі Павло.

— Павле.

— Так? — Павло підняв очі на батька. Його погляд був ледь не прямішим за спину.

— Я дуже сподіваюся, що й ти зможеш пробачити мені.

— Якщо на то будуть підстави, — стримано видав Павло.

— То на Різдво?.. — з надією подивилася на сина Дарина.

— Двадцять п'ятого ми обіцяли бути у родини Андрія й Нати, але… Святвечір можемо справити тут.

Пані Горчук радісно зойкнула, Андрій видихнув, а Ната пішла за ще одним мафіном.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 67 68 69 ... 146
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречені на свята, Лана Кохана», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наречені на свята, Лана Кохана"