Читати книгу - "Сирітський потяг"

Моллі й Вівіан бродять по дому ціле пообіддя, вдаючи, що не дивляться на годинника. О другій зателефонував Джек сказати, що рейс із Міннесоти приземлився в Бостоні, запізнившись на кілька хвилин, але літачок до аеропорту в Бар-Гарборі вилетів і має приземлитися за півгодини, і Джек уже виїхав. Він узяв автомобіль Вівіан, темно-синій пікап «субару» (почистивши його всередині й добре помивши рідиною для миття посуду в себе перед будинком), щоб забрати гостей з аеропорту.

Сидячи в кріслі-гойдалці на кухні й дивлячись на море, Моллі на диво відчуває душевний спокій. Уперше, відколи вона себе пам’ятає, її життя набуває сенсу. Те, що до цього моменту вона вважала випадковими, не пов’язаними між собою нещасливими подіями, тепер здається їй необхідними кроками в бік… просвітлення, напевно, занадто сильне слово, але є й інші, не такі величні, скажімо, самоприйняття та розуміння. Вона ніколи не вірила в долю; було б тяжко прийняти те, що її життя розгорталося згідно з якимось готовим планом. Але тепер вона сумнівається. Якби її не виганяли то з одного, то з іншого опікунського дому, вона не опинилася б на цьому острові, не познайомилася б із Джеком, а через нього — з Вівіан. Вона ніколи б не почула історію життя Вівіан, що так резонує з її власною.

Коли до будинку під’їжджає автомобіль, Моллі шурхіт гравію чує з кухні, з протилежної частини будинку. Саме цього звуку вона й чекала.

— Вівіан, вони приїхали! — кричить вона.

— Я чую, — відгукується Вівіан.

Зустрівшись у фойє, Моллі бере Вівіан за руку. Ось вона, кульмінація всього, думає дівчина. Але каже лише:

— Ви готові?

— Готова, — відповідає Вівіан.

Щойно Джек вимикає двигун, із заднього сидіння зістрибує дівчинка, вбрана в сукню в синю смужку й білі кеди. Бекка — не інакше. У неї руде волосся. Довге хвилясте руде волосся й розсип веснянок.

Вівіан, тримаючись за поруччя на ґанку однією рукою, другу прикладає до рота.

— Ох.

— Ох, — видихає Моллі позаду неї.

Дівчинка махає рукою.

— Вівіан, ми приїхали!

Світловолоса жінка, що виходить з авта, — Сара — дивиться в їхній бік із виразом обличчя, якого Моллі ще ніколи не бачила. Очі в неї великі, шукають, а коли її погляд зупиняється на обличчі Вівіан, він такий глибоко вражений, позбавлений будь-якої нещирості чи умовностей. Жага, настороженість, надія й любов… чи справді Моллі бачить це в Сари на обличчі, чи їй здається, бо хочеться це бачити? Вона зиркає на Джека, що витягає валізи з багажника. Той киває й повільно їй підморгує. Я розумію. Я теж це відчуваю.

Моллі торкається плеча Вівіан, ніжного й кістлявого під тонкою шовковою кофтинкою. Вона наполовину озирається, трохи всміхається, її очі повні сліз. Її рука тягнеться до ключиці, до срібного ланцюжка, що висить у неї на шиї, кладдахського хрестика — крихітні долоні огортають короноване серце: любов, вірність, дружба — нескінченна доріжка, що веде від дому й приводить назад. Яку подорож відбули Вівіан і цей хрестик, думає Моллі: від брукованого села на узбережжі Ірландії до квартири в Нью-Йорку, потяга, повного дітей, що їхав на захід через фермерські угіддя. Життя, проведене в Міннесоті. А тепер, у цей момент, мало не через сто років після того, як усе це почалося, вона на ґанку старого будинку в штаті Мен.

Вівіан ставить ногу на першу сходинку й злегка спотикається, і кожен кидається до неї, наче при уповільненому зніманні, — Моллі, яка стоїть просто позаду неї, Бекка, що наближається до найнижчої сходинки, Джек біля авта, Сара, що переходить гравійну доріжку, і навіть Террі, яка йде з-за рогу будинку.

— Усе гаразд! — каже Вівіан, хапаючись за поруччя.

Моллі обіймає її за талію.

— Звісно, все гаразд, — шепоче вона. У неї спокійний голос, однак серце таке переповнене почуттями, що аж болить. — І я тут, просто позаду вас.

Вівіан усміхається. Вона опускає погляд на Бекку, що дивиться на неї знизу вгору великими карими очима.

— Отож. З чого почнемо?

Примітки

1

Індіанське плем’я. — Тут і далі прим. пер.

2

Роман, відповідно, Джефрі Євдженідіса, Джерома Дейвіда Селінджера, Сільвії Плат.

3

Гравці в американський футбол іноді малюють під очима чорні смужки.

4

От дідько (ісп.).

5

Резервація індіанців-пенобскотів.

6

Переклад І. Огієнка.

7

Переклад В. Марача.

8

Книжка Люсі Мод Монтгомері.

9

Хвороба з нападами сонливості.

10

Переклад П. Соколовського.

11

Переклад А. Вовченко.

12

Марка ірландських сигарет.

13

Переклад М. Лукаша.

14

Переклад Б. Тена.

15

Манера приховувати агресивний настрій за спокійною поведінкою.

16

Зручне взуття німецької фірми, назва якої стала загальною для таких сандалій.

17

Так називають міста Міннеаполіс і Сент-Пол, що лежать поряд.

18

«Плями Роршаха» — психодіагностичний тест швейцарського психіатра Германа Роршаха.

19

Дитяча книжечка Роберта Макклоскі, дія якої відбувається в штаті Мен.