Читати книгу - "Сивий Капiтан, Володимир Миколайович Владко"

З цими випробуваними, вiдданими йому людьми Ернан Рамiро закiнчив складання "Люцифера". I тодi вiн покинув чужоземну країну на своєму велетенському автомобiлi так само таємно, як i прибув до неї. Нiхто, звичайно, не знав про повернення Ернана Рамiро i в самiй Iберiї. Фалангiстська влада вважала, що вiн давно загинув, як сповiщали полiцейськi рапорти. А сам Рамiро вирiшив до певного часу не вiдкривати таємницi, взявши собi iм'я Сивого Капiтана.

Ернан Рамiро привiв "Люцифер" до великої печери на березi моря, тiєї самої, де зараз вони розмовляють. I сюди ж поступово були привезенi всi потрiбнi запаси. Минув деякий час, i внаслiдок наполегливої, самовiдданої працi самого Капiтана та його помiчникiв ця печера перетворилася на потайну базу, до якої можна було потрапити тiльки пiд водою. I нiхто, а тим бiльше фалангiстський уряд з його полiцiєю i жандармерiєю, не мiг навiть припускати, що таємничий "Люцифер" має схованку пiд цими скелястими берегами, та ще й таку, з якої можна вийти i в море, i до лiсового озера в Фонтiверосi.

Олесь уже знав, що тут, у цiй базi, зберiгалися запаси пального, продукти i все iнше, потрiбне "Люциферу" i його командi. А добре обладнанi майстернi давали змогу полагодити пошкодження машини, так, як робилося це й зараз.

Їх було, до речi, вже не так i багато, тих пошкоджень, як здавалося спочатку. Вибух глибинної бомби зламав вiсь правого заднього колеса i вiдiрвав його. Той самий вибух пошкодив корпус машини в тому мiсцi, де були розташованi балони з стисненим повiтрям i мастилом, а водночас, зрозумiло, порушив i систему електромагнiтного захисту; вiн-таки, той злощасний вибух, вивiв з ладу автоматичний пристрiй, що подавав водень-дейтерiй до центральної установки, яка постачала "Люцифер" енергiєю. Якщо додати до цього списку зламанi одним з артилерiйських снарядiв поруччя на даху машини, то тим i обмежувалися пошкодження.

Пiсля того, як команда перепочила двi доби, почався ремонт "Люцифера", що забрав ще чотири доби. Тодi було поновлено запаси рiдкого водню, повiтря, мастила тощо.

А сьогоднi ранком вiдремонтований "Люцифер" уже знову вирушив кудись. Куди? Цього, як i завжди, не знав нiхто, крiм Капiтана. Команда не звикла допитуватися про його намiри. Можливо, знав щось Валенто Клаудо, найближчий помiчник Сивого Капiтана. Але саме сьогоднi i вiн був на диво мовчазний i навiть уникав розмов з Олесем. Чому б це?..

Раптом Марта обiрвала думки юнака i показала на приймач, про який Олесь i зовсiм забув, заглибившись у свої мiркування.

- Чуєш, Алексо? - збуджено мовила Марта. - Це ж про нас!

Справдi, диктор говорив:

- "...урядове повiдомлення про загибель державного злочинця Ернана Рамiро, який називав себе Сивим Капiтаном, та його автомобiля "Люцифер" i всiєї команди, пiдiбраної з таких самих злочинцiв. Слухайте це повiдомлення! Внаслiдок енергiйних заходiв державної полiцiї i жандармерiї, якi здiйснював особливо уповноважений полiцiї Мiгель Хуанес, автомобiль Сивого Капiтана (вiн же Ернан Рамiро) був оточений бiля центрального озера в лiсi Фонтiверос. У зв'язку з тим, що так званий Сивий Капiтан вiдмовився здатись, його автомобiль було обстрiляно i пошкоджено, через що вiн затонув. Для бiльшої певностi в озеро були скинутi глибиннi бомби, якi остаточно зруйнували машину державного злочинця. Це доведено тим, що на поверхню озера пiсля вибухiв глибинних бомб випливли окремi частини зруйнованої машини. Уряд твердою рукою подолав зухвалi вихватки так званого Сивого Капiтана пiсля того, як цей злочинець вiдмовився вiд гуманних пропозицiй про здачу. Така ж доля чекатиме й кожного, хто насмiлиться заважати урядовi i провiднiй фалангiстськiй партiї в їх постiйному пiклуваннi про створення нової Iберiї пiд проводом великого каудiльйо, генерала ФернанДеса, який веде iберiйський народ i країну до нових перемог i всебiчного процвiтання! Особливо уповноваженого полiцiї, вiдомого детектива Мiгеля Хуанеса за зразкове виконання важливих завдань уряду нагороджено, за наказом великого каудiльйо, орденом Бiлого Орла i грошима в сумi двiстi тисяч пезет..."

Олесь мимоволi посмiхнувся: "Мiгеля Хуанеса, того горбоносого чиновника з полiцiї, - нагороджено, а "Люцифер" у повному порядку, i його команда може слухати повiдомлення про власну загибель! Дивовижне становище! I що тiльки буде, коли той каудiльйо Фернандес дiзнається про справжнiй стан речей? Орден Бiлого Орла заберуть назад у того Мiгеля Хуанеса, чи що?.. Смiхота!..

2. ПРИРЕЧЕНИЙ МIНОНОСЕЦЬ

В цю мить пролунав сигнальний дзвiнок, що сповiщав про пiдняття на поверхню моря. Через хвилину Олесь уже стояв на палубi "Люцифера", з насолодою вдихаючи на повнi груди свiже, аж гостре морське повiтря i дивлячись на пiнявi хвилi та далекий берег, що синiв на обрiї. Вiдкрите море! Куди ж це пливе "Люцифер"?..

Несподiвано поруч з ним пролунав голос Сивого Капiтана:

- Я бачу, що тобi подобається ця картина, Олесю?

Ернан Рамiро стояв бiля юнака, заклавши руки в кишенi, у високих чоботях, без шапки, в коричневiй шкiрянiй куртцi. Завжди блiде його обличчя трохи порожевiло вiд морського вiтру, що розвiвав його каштановi кучерi. I сиве пасмо в тих кучерях, мов срiбна стрiчка... Яснi сiрi очi запитливо дивилися на юнака з-пiд густих кошлатих брiв. Щось було сьогоднi в тих очах незвичне, якийсь неспокiй, якась немов турбота... чи, навпаки, прихована погроза?.. Хiба мiг хто-небудь догадатися, що саме криється пiд завжди стриманим виглядом цiєї загадкової людини?.. А може, це тiльки здалося Олесевi? Мабуть, так, бо голос Сивого Капiтана звучав дружньо i невимушено.

- Дуже гарно тут! Менi взагалi бiльше подобається бути на поверхнi, нiж пiд водою, - весело вiдгукнувся юнак. I додав лукаво: - Зокрема, для таких небiжчикiв, як ми з вами, Капiтане!

- Що таке? Яких небiжчикiв? - перепитав Рамiро, пiдводячи брови.

- А, та ви ще цього не знаєте! - засмiявся Олесь i коротко переказав Капiтановi те, що чув по радiо. Вiн сподiвався, що Ернан Рамiро у вiдповiдь принаймнi посмiхнеться, але сталося iнакше. Капiтан нахмурився. Вiн вийняв одну руку з кишенi i поклав її на поруччя, стиснувши його так, що