Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Вибухова парочка, Аріна Вільде 📚 - Українською

Читати книгу - "Вибухова парочка, Аріна Вільде"

869
0
03.09.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вибухова парочка" автора Аріна Вільде. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 67 68 69 ... 92
Перейти на сторінку:
Глава 35

Люба

Я чесно не збиралася приймати запрошення Кирила, але потім зрозуміла що я і так нікуди не ходжу, а дуже скоро в моєму житті з'явиться людина, яка буде вимагати максимум уваги, тому все  буде крутитися навколо неї. Вирішую, що цей вечір буде прощальним. Для нас з Кирилом. Бо як би я не любила свою роботу, компанію, колектив, а кожен день зустрічатися з цим чоловіком не хочеться. Особливо, коли у мене під серцем росте його дитина. Не хочу думати де він і з ким. Не хочу відчувати це дивне притяжіння до нього і разчарування, при вигляді того, як часто його коханки змінюють одна одну.                       

Я вибираю свою найкращу сукню. Скромну, але ефектну. Наношу легкий макіяж і страшенно нервую. Розриваюся між тим, щоб закінчити вечір цнотливо і тим, щоб погодитися залишитися у Кирила, незважаючи на пафосні промови, що більше ніколи і ні за що. Я намагаюся придушити в собі  палаючу  симпатію до нього. Або ж це щось більше? Раніше він просто до чортиків дратував мене, зараз же - бісить вдіче більше, а  ще хвилює.

Я виходжу з дому і сідаю в салон авто. Нервово кручу на пальці перстень і намагаюся не витріщатися на Кіра. Особливо після нашої невеликої сварки, після якої я готова вистрибнути з машини на ходу і повернутися додому. Тому що вмить розгубила весь запал.              

- Перестань дутися ніби маленька дитина. Розслабся, - обнімає мене за талію Кір, коли ми піднімаємося по сходинках до пафосного ресторану.

- Ти вторгаєшся в мій особистий простір, - роздратовано відштовхую його від себе і не тому що мені неприємні його дотики, ні, просто я раптом усвідомлюю, що за ці три місяці занадто звикла до його присутності. До його несподіваних витівок і уваги, якої я так жадала колись.

- Дорога, на нас всі дивляться, веди себе стримано, - шепоче мені на вухо і кладе долоню на поперек. Тканина сукні настільки тонка, що цей дотик обпалює. Я не можу ні на чому зосередитися, серце в грудях б'ється, то завмирає, вводячи мене в подив. Невже... невже я і справді тремчу від хвилювання, перебуваючи так близько до Царьова? Напевно, це все гормони. Виявляється, бути вагітною занадто складно.                                          

Ми і справді ведемо себе немов світська пара. Вітаємося з кількома знайомими, ввічливо посміхаємося у відповідь, робимо вигляд, що нас смішать дурні жарти і час від часу нібито випадково торкаємося один одного. На нас дивляться з подивом, перешіптуються, думаючи що ми нічого не помічаємо і, я впевнена, вже до завтрашнього ранку плітки рознесуться по всьому місту. Що протеже Федора Олександровича спокусила його онука, який молодший за неї у два рази. І не важливо, що насправді все навпаки, а різниця між нами лише в декілька років.

— Випий, тобі потрібно розслабитися, - простягає мені келих з вином Кір і я намагаюся ввічливо відмовитися від алкоголю, посилаючись на те, що приймаю ліки.  Здається, цей факт його неймовірно засмучує.  З кислим обличчям він повертає келих офіціантові і проходиться поглядом по залу.  А потім я помічаю як його очі розширюються від подиву, а з обличчя зникає усмішка.  Я повертаю голову туди, куди так пильно дивиться Кирило і мій настрій вмить падає нижче плінтуса.  Ліза, яка до слова виглядає вельми шикарно, стоїть під руку з невідомим мені чоловіком і з посмішкою щось розповідає йому, час від часу відпиваючи з келиха червону рідину.           

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 67 68 69 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибухова парочка, Аріна Вільде», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вибухова парочка, Аріна Вільде"