Читати книгу - "Вітер, Черкащенко Дарія"

Після цих слів карі очі Торена округлилися від подиву, чорні брови піднялися, а з грудей вирвалося здавлене зітхання. Так дійсно, такого повороту явно ніхто не очікував. Тим більше самоназваний лідер Елан. Мій чуйний слух уловив, як він скрипнув зубами від злості та ледве чутно процідив якусь лайку.

- За увагу до оточення, - тим часом продовжував Дірас, - проявлену кмітливість, і сміливість відкинути загальноприйнятий план боротьби з магічним ворогом, Сарід отримує в нагороду роль відповідального помічника Торена.

"Нічого собі!" - промайнуло в мене в голові. Напевно, зараз я виглядав, так само як Торен хвилину тому. На Елана і його банду навіть не хотілося дивитися. Ох, вони нам цього не пробачать. Потрібно бути готовим до будь-яких неприємностей.

- Ну, а наш добрий і душевний маленький ельф Майкі, за вміле заспокоєння плюща і за допомогу в лікуванні постраждалого на сходах Браста, нагороджується особливим правом попросити в мене будь-який подарунок, який він тільки забажає.

- Ух ти! - пропищав Майк і від радості застрибав на місці. - А коли треба просити?

- Можеш зараз, якщо знаєш що. А ні, то можеш почекати мого повернення і подумати поки що.

- А я вже знаю, - відповів ельф, чомусь облизуючись, після чого гордо повідомив: - Я хочу солодкий торт! Тільки великий, щоб на всіх нас вистачило.

Елан презирливо фиркнув, а от інші мрійливо усміхнулися. Орсем навіть погладив живіт. У мене теж усередині забурчало від голоду. Гарне бажання. Я взагалі забув, коли востаннє їв солодке, хіба що фрукти. Тільки от на місці Майкі я б попросив свободу від браслетів.

Дірас кивнув, посміхаючись.

- Я передам нашому кухареві твоє бажання. Можливо, вже сьогодні ввечері його буде виконано.

Всупереч моїм побоюванням, залишок вечора пройшов спокійно. Можливо, виною тому був смачний торт, який встигли приготувати та подати нам на вечерю. Не знаю, як він умістився в наших шлунках, ще й після ситної м'ясної юшки, але від частування не залишилося навіть крихти, а тарілки були вилизані до блиску.

Ситі й задоволені ми повернулися до спальні. Втома і повний шлунок тягнули в ліжко, тому багато хто не став перечити своїм бажанням. Сем і Торен вмостилися читати книжки. Елан, Рін, Майкі та Чейз прилягли поверх ковдри й про щось невимушено базікали. Я ж попрямував на додатковий урок до Міріон. Мій сонний стан не залишився непоміченим, тому жінка не стала мене мучити, і наш урок закінчився на годину раніше.  

На мій подив, у спальні загасили світло і всі вже мирно спали, загорнувшись у ковдри. Я тихенько вмився, переодягнувся і теж ліг у ліжко. Радіючи, що цей день завершився трохи раніше, ніж зазвичай.