Читати книгу - "Бурштиновий Меч 3, Ян Фей"

1403

Розділ 1403

У той момент, коли вони відступили на Крайню рівнину, Брандо насупився.

.

Спочатку він думав, що побачить безладне поле бою. Або, принаймні, Фенікс Файр, Магадал та інші ще не перемогли Хижаків Порожнечі, але принаймні вони повинні мати перевагу.

,

Однак перше, що він побачив, був нескінченний тонкий шар туману. Цей туман огортав пустелю та пагорби далеко й поблизу, і здавався дещо недоречним у цьому непроглядно темному світі, де перетиналися Лінії Закону.

.

Просто він відрізнявся від хаотичного туману, який вони бачили в Морі Магії. Останній був величний, наче сила світу, але туман тут був дивний і тихий, немов всередині ховалися невідомі істоти.

.

Цей туман огорнув передню частину, тонкий, як пелена, що пливе по воді. Коли Брандо заглянув у неї, то відразу відчув легке запаморочення, а також система вчасно видала попередження.

,

Його сила волі була набагато більшою, ніж у звичайних людей, але цей туман все одно впливав на нього. Це показало, наскільки потужним був цей туман.

Брандо відразу зрозумів, що це Туман Розуму, дуже рідкісна здатність демонів.

Це дало йому погане передчуття. Туман розуму насправді був варіантом темної магії, і більшість висококласних демонів мали таку силу. Але робили це рідко. По-перше, тому що в цьому не було необхідності, а по-друге, тому що для створення такого масштабного туману їм потрібно було використовувати засоби живої жертвоприношення.

- ?

Чи може бути, що Акенту привів сюди і віруючих Овечої Голови?

Він підсвідомо подивився на Ферофу та інших, але виявив, що ці дракони також мають обережний вираз обличчя.

І в цей час ззаду пролунав голос Алоза: Брандо, як там справи?

!

Як тільки маленька драконячка вийшла з туману, вона квапливо сказала: Брандо, не добре, Фан Ці пішов! Але коли вона побачила Ферофу та інших неподалік, вираз її обличчя змінився, і на мить вона подивилася на свого колишнього супутника зі складним виразом обличчя.

.

Ферофа теж дивилася на неї тихо, нерухомо, але на її обличчі не було зайвого виразу.

Відсутня Фан Ці? Брандо був шокований. Якщо Фан Ци зникне, залишалося лише два варіанти. Або він втік під час хаосу, або його забрали.

Перша гіпотеза не була неможливою. Фан Ци завжди відрізнявся від них. Незважаючи на те, що він був людиною слова, перед таємницею нефриту, як наступник Примарної Колісниці, було неминуче, що він матиме приховані мотиви.

?

Хоча Брандо ніколи не любив бути підозрілим, він все одно обережно запитав: Де міс Дельфайн?

Ця жінка все ще тут. Жінка-дракон подивилася на Фу Луофу і сказала:

?

А як щодо корабля?

Я відправив пана Лю і Хуан Хо, але новин досі немає.

?

Що сталося?

Коли ми билися, раптом з’явився туман. У тумані з’явилося багато Малих Демонів. Всі поспіхом зібралися і виявили, що Фан Ци вже зник.

Брандо насупився. Власне, він уже визначився. Він підвів голову і подивився на Фу Луофу. Здавалося б, незнайома чорнява дівчина теж перевела погляд з Алоза і подивилася на нього.

,

Брандо знав, що корабель застряг на пляжі, і Фан Ці не мав змоги повернути його назад у море. Він просив лише про страховку.

,

І якби Фан Ці пішов через Нефритове Серце, він, швидше за все, забрав би Дельфань. Це не повинно забирати у нього багато зусиль в цей час.

,

Але він цього не зробив, тому решта можливостей була очевидною.

.

І було лише дві групи людей, які могли забрати Фан Ці. Однією з них була Фу Луофа та її народ, а іншою силою був Акенту та його поплічники. Звичайно, останнє було більш ймовірним, але Брандо все ж не міг виключити перше.

До того ж, хто знав, чи це була хитрість з іншого боку.

.

Хоча Брандо не вважав за потрібне.

.

Спокійні очі Фу Луофи були дуже переконливими. Хоча вона не говорила, Брандо все одно підсвідомо розвіяв підозри щодо цих кількох драконів.

Вам нема чого сказати? — спитав він.

,

Якщо ви нам не вірите, немає сенсу щось говорити. Якщо ви нам вірите, нам не потрібно нічого говорити, просто відповів Фу Луофа.

?

Вона зробила паузу і на мить подумала, перш ніж запитати: У мене є запитання. Хто такий Фан Ці?

Він наш компаньйон. — відповів Брандо. При цьому він спостерігав за виразом обличчя Фу Луофи, ніби хотів перевірити, чи не бреше вона. Але, на його розчарування, дівчина мала лише один вираз обличчя від початку до кінця.

?

Мене це не цікавить. Я маю на увазі, чому Акенту його забрав?

?

Ви впевнені, що це Акенту забрав його? Брандо насупився і сказав: Як я можу бути впевнений, що це не вводить в оману навмисно?

Мені байдуже, що думають інші. Це лише моє судження, і мені не потрібно, щоб інші в це вірили, відповів Фу Луофа, тому що тепер я задаю питання, а не відповідаю на ваше запитання.

Брандо на мить мовчки остовпів і не міг не озирнутися на Алоза. Він подумав про себе, тому звичайна особистість Фу Луофи була такою. Важко було уявити, що маленька жінка-дракончик готова бути з кимось із таким характером.

Алоз просто тупо дивилася на свою колишню супутницю, наче вона втратила душу.

У цей час Брандо побачив, як один із драконів позаду Фу Луофи щось шепоче їй на вухо. На обличчі дівчини з’явився рідкісний вираз шоку і гніву, Фан Ци - це Дев’ятка Фенікс з тобою?

?

Що?

!

Пробач мені, що не супроводжую тебе! Фу Ло Фа та інші дракони, здавалося, зіткнулися з чимось терміновим, і всі вони розвернулися і пішли. Брандо на мить був приголомшений. Він хотів змусити їх залишитися, але, подумавши, відмовився від цієї ідеї.

.

Маленька самка дракона відкрила пащу, ніби хотіла щось сказати, але врешті-решт не змогла вимовити ні звуку. Вона могла лише спостерігати, як спина співрозмовника зникає в тумані.

Через деякий час вона повернула голову і сказала: Брандо, Фу і вони?

.

Схоже, що вони не зовсім на одному боці з Акенту. Цей демон має інші наміри і включив їх у свої розрахунки. Брандо теж подивився в той бік і відповів.

?

Тоді ми ?

Ідіть і зберіть усіх. Ситуація може стати трохи неприємною.

Брендель нахмурив брови. Він не залишив Фу Луофу позаду, бо вже здогадався про таку можливість. У такому