Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Посмертні записки Браса Кубаса 📚 - Українською

Читати книгу - "Посмертні записки Браса Кубаса"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Посмертні записки Браса Кубаса" автора Машаду де Ассіс. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 68 69 70 ... 75
Перейти на сторінку:
Є дуже мало таких розсудливих людей, як ви.

— Отже Кінкіс Борба помиляється?

— Цілковито, — запевнив він, а потім додав: — Навпаки, якщо ви його друг, то спробуйте його відволікти, щоб...

— Боже милостивий! Вам здається, що... людина з такою душею... філософ!

— То не має значення. Божевілля може вразити будь-кого.

Можете уявити собі мою прикрість. Психіатр, побачивши, як на мене вплинули його слова, і переконавшись, що я таки дійсно друг Кінкаса Борби, спробував пом’якшити серйозність застереження. Він зазначив, що, може, там нічого такого серйозного й не було, що піщинка божевілля зовсім не псує всю справу, а навіть додає смаку життю. Оскільки я з жахом відкидав таке міркування, психіатр усміхнувся і сказав мені одну надзвичайну річ, таку дивну, що вона варта окремого розділу.

Розділ CLIV. Кораблі Пірея

— Варто пригадати, — сказав мені психіатр, — відомого афінського божевільного, котрий вважав, що всі кораблі, що ввійшли в Пірей[83], належали йому. Він був всього-на-всього бідним чоловіком, можливо, у нього не було навіть де спати, не було навіть діжки, як Діоген. Та уявне володіння кораблями для нього була варте всього золота Еллади. Так от, у кожному з нас сидить такий афінський божевільний. Якщо ви знайдете когось, хто запевнятиме, що не володіє уявними кораблями, хоча б в думках, двома або трьома двощогловими кораблями, можете вважати, то — така людина бреше.

— Невже і ви, сеньйоре? — запитав я його.

— І я теж.

— То, може, і я?

— І ви, сеньйоре, і ваш слуга, якщо той чоловік у вікні, що чистить килим, є не хто інший, а ваш слуга.

Так, дійсно, один з моїх слуг саме чистив килим, поки ми говорили в саду. Психіатр помітив, що той тримав розчиненими вікна протягом усього цього часу, а вітер розвівав у вікнах завіси. Таким чином багато умебльовану кімнату було видно знадвору. Тож психіатр завершив:

— У вашого слуги така ж манія, як у того афінянина: він теж думає, що всі кораблі належать йому. Якась година марень дає йому найбільше щастя на землі.

Розділ CLV. Сердечне міркування

— Якщо психіатр має рацію, — говорив я сам собі, — не треба дуже жаліти Кінкаса Борбу. Все питання в мірі — більше чи менше божевілля — яка різниця? Однак все ж треба піклуватися про нього і слідкувати, щоб його хворий розум не збирав божевільні ідеї зі всього світу.

Розділ CLVI. Гордість чи прислужливість

Кінкас Борба розійшовся в думці з психіатром щодо мого слуги:

— Може бути, за зовнішніми ознаками йому можна приписати манію афінянина, проте образи — не ідеї, не спостереження природи. Що таки притаманне твоєму слузі, то це благородне почуття, цілком обумовлене законами Гуманітизму — це гордість від прислужливості. Його намір показати, що він слуга, проте слуга не просто кого-небудь...

Потім він привернув мою увагу до кучерів, що служать у відомих домах, котрі ще пихатіші за своїх господарів Він згадав і про прислугу в готелях: їхня поведінка обумовлена соціальним статусом їхніх клієнтів тощо. І завершив він словами про те, що це все є вираженням тонкого і благородного почуття, найбільший доказ того, що навіть чистильник взуття є величним.

Розділ CLVII. Блискучий період

— Хто величний, то це ти! — вигукнув я, обійнявши Кінкаса Борбу.

І справді, неможливо було повірити, що така глибока людина могла дійти до божевілля. Саме це я сказав йому після того, як міцно обійняв і розповів йому про підозри психіатра. Я не в змозі описати, яке враження на нього справила така підозра, тільки згадую, що він здригнувся і дуже зблід.

Саме в цей період я знову помирився з Кортіном, хоча так і не збагнув, в чому полягала причина наших розбіжностей. Примирення виявилось дуже слушним, бо самотність мене обтяжувала, а бездіяльне, нудне життя було найгіршою втомою. Невдовзі він запросив мене записатися в один з релігійних орденів — терціаріїв[84]. Я погодився після того, як порадився з Кінкасом Борбою.

— Що ж, записуйся, якщо хочеш, проте лише тимчасово. Я хочу додати до своєї філософської доктрини догматичну та літургійну частини. Гуманітизм має стати в майбутньому також і релігією, а потім він стане єдиним істинним вченням. Християнство є добрим лише для жінок та жебраків, інші ж релігії вартують ще менше: усі вони наближаються одна до одної своєю слабкістю та вульгарністю. Християнський рай — це гідний суперник мусульманського, що ж до Нірвани в буддизмі, то вона не більше, ніж концепція для паралітиків. Ти подивися, в чому полягає релігія Гуманітизму. Повне всотування, котрактивна фаза, відновлення субстанції, а не її знищення тощо. Йди туди, куди тебе кличуть, проте на забувай, що ти мій каліф!

Отож погляньте на мою скромність, я записався в орден, займав там якісь посади, і це був найблискучіший період мого життя. Однак я замовкаю, не буду нічого говорити, не розповідатиму про свою там службу, що саме я зробив для бідних та хворих людей, не буду говорити і про винагороду, яку отримав. Абсолютно нічого не розповідатиму.

Можливо, соціальна економіка і збагатилася б деякими моїми концепціями про те, що будь-яка віддалена винагорода не може порівнятися з безпосередньою і прямою особистою винагородою. Проте це означало б, що я порушив мовчанку, якої я присягнувся дотримуватися в цьому питанні. Окрім того, питання сумління важко аналізувати. З іншого боку, якби я розкрив одне питання, то мусив би

1 ... 68 69 70 ... 75
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Посмертні записки Браса Кубаса», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Посмертні записки Браса Кубаса"