Читати книгу - "(не) Вірний, або Ти моя, крихітко!, Аня Стар"

Офіціанти у формі швидко миготіли перед очима присутніх гостей. З такої нагоди принц Алан хотів запросити музикантів для живого музичного супроводу, але її величність Алісія підібгала в роздратуванні губи та докоряючи подивилася на сина.

— Залиш цей пафос для інших справ, сьогодні я хочу чути людей, — королева стояла біля широкого входу з боку саду з фонтанами.

Великі, мармурові колони прикрасили справжніми квітами, а у свічники поставили ніжно-молочні свічки. Даремно принц сподівався, що Вікторія проявить непослух, як завжди, сперечаючись із бабусею щодо дрібних деталей заходу. Дівчина здивувала своїх батьків м'яким схваленням і згодою з королевою в її пропозиціях щодо прикрас на столах і меню пропонованих страв.

Майбутня наречена віддала перевагу романтичному стилю, погодившись одягнути подаровану матір'ю ніжно-перлову сукню з атласним поясом. Вона вигідно підкреслювала фігуру і додавала повітряної легкості кожному її руху. Вікторія не випускала з рук смартфон, вирішивши в цей вечір бути без рукавичок. Через кілька хвилин, їй зателефонувала подруга.

— Я готова наслати на тебе десять страт єгипетських... — журилася Вікта, коли після восьми пропущених дзвінків Хлої зволила передзвонити їй.

— Хто б казав, сама ж не так давно ігнорувала мене, — фиркнула в трубку її подруга.

— Ну взагалі-то в нас із батьками була серйозна розмова. Знала б ти, чого я натерпілася...— дівчина згадала свою дурну істерику, а потім і подальше покарання від Редді. Її щоки просто запалали яскраво-рожевим полум'ям, — До речі, Редді скоро приїде, а ми вже готуємося зустрічати гостей, — Вікта підійшла до відкритої тераси, приховуючи тремтіння в голосі.

Учора Редкліфф просив її вірити йому, але з огляду на майбутню зустріч із його минулим, вона ледь стримувала хвилювання, приховуючи все за маскою наївної, закоханої ідіотки. Принцеса встигла розповісти про все подрузі, а також отримати неабияку мотивацію від міс Грінн щодо своєї поведінки. Але яке здивування і радість дівчина відчула, дізнавшись про те, що її майбутній чоловік намірився привести з собою свого найкращого друга. На душі ставало як ніколи легко, а разом із кров'ю по венах заструменіла небувала сила волі.

Вікторія Ертон не боялася, проте розглядала зустріч із Лізою, як випробування і обов'язок перед своїми рідними. Ось тому вона намагалася суворо дотримуватися винятково похвальної поведінки, що личить справжній принцесі.

"Тільки б вони швидше приїхали..." — їй уже шалено хотілося знову побачити Редді.

Далі її відволікла бабуся із запитаннями про нареченого і подальші плани на майбутнє.

— Я сподіваюся, ваші голови не закрутять статус королівських осіб, і ви не станете робити з цього світовий бенкет, — Алісія злегка смикнула плечем, похмуро подивившись на молодого працівника з тацею, який злякався запропонувати їй прохолодний напій, — Про весілля твоїх батьків досі говорять, згадуючи цю подію, як воістину королівське дійство, — королева зневажливо хмикнула, — Зайвий раз дали привід перемолоти кістки нашим предкам і скарбниці, хизуючись діамантами й костюмами.

Бабуся й онука обережно спустилися з широких сходів головного входу і зупинилися біля кущів жасмину. Квіти вже встигли відцвісти, але примарна тінь запашного аромату ще витала в повітрі.

— Ні, — усміхнулася Вікта, приховуючи смішок від промов родички.

Її величність ніколи не вирізнялася лагідною вдачею, ба більше, в минулі часи вона славилася гострим язичком і здатністю майже миттєво заткнути рота опонентові.

—  Ми з Редкліффом не хочемо зайвого галасу, а після урочистості плануємо поїхати відпочити, але куди точно, ще не визначилися.

— Я сподіваюся, ви складете компанію старенькій і решті членів сім'ї, коли ці виряджені піжони вирушать по своїх домівках? — запитала королева, оглядаючи сад.

— Ну звичайно, бабусю.

За їхньою приємною розмовою принцеса втратила лік часу, переставши наближатися до стану невротички, на яку вона дедалі більше перетворювалася з кожною хвилиною, що минала.

"Мої рідні тут, і не дозволять поганому статися, навіть якщо я не впораюся."

Вікторія дивилася вдалину, спостерігаючи, як крізь пишні квіти садів, через центральні ворота проходять двоє чоловіків і дівчина в ніжно-блакитній сукні. Принцеса майже кинулася їм назустріч, відчуваючи непідробну радість. І, звісно, найсильніше вона хотіла опинитися в гарячих обіймах Редді. Схоже, вони зі Славою встигли домовитися про вільніший стиль, залишивши світлі тони в костюмах і кипінно-білі сорочки без краватки.

"Як зухвало!" — дівчина вже очікувала на бурю обурення з цього приводу з боку консервативного батька і бабусі.

Фейт намагався поводитися стриманіше, але на бажання своєї нареченої не міг не відповісти палким поцілунком і міцним захопленням талії.

— Мій батько і дядько ще не з'явилися? — запитав він, прибираючи яскраву прядку волосся за вухо принцеси.

— Навіть не знаю, я не відстежувала їхню появу. Це найкраще запитати в батька і його агентів, — відповіла Вікта, вибираючись із міцних обіймів майбутнього чоловіка.