Читати книгу - "Лисичка, Тіна Вітовт"

А й справді, що приховувати і так ясно як білий день, що підслуховала, буду чесна, надіюсь мені у відповідь будуть такими ж.

- Та не дуже, хоча і з того змогла зрозуміти, що це твоя... коханка... вже колишня, - старалася підібрати слова, хоча на язиці крутилося зовсім інше, не дуже лестиве звернення.

- Хм... А про видру безхвосту... ти потрапила прямо в ціль, - я підняла запитально брову, незрозуміла? - Поясню, вона і справді видра, це її друга сутність, і ще одна причина чому між нами неможливий шлюб, і так вийшло що... як тобі це сказати...

- Якщо вже почав, то кажи, а то тягнеш кота за хвоста, - склавши руки на грудях сіла на дивані біля столу, навпроти Дана.

- Ну гаразд, їй хвоста прищемили одного разу... навіть трохи зменшили... якось так, - я просто вибухнула від сміху, це ж треба яке попадання, Дан старанно намагається стриматись і самому відверто не реготати, - це...

- Я зрозуміла, вибач, це її болюча тема, а я її зачепила.

В мене вже сльози пішли, так спокійно, добре що вона пішла, а то б геть було б не культурненько, навіть шкода хвостика.

- Мені подобається, що у тебе покращився настрій...

І так в очі дивиться дивно, ніби вперше побачив.

- Можливо поїмо, бо у мене просто звірячий апетит прокинувся, слона готова з'їсти, - перервала незручну дивоглядку.

- А так звичайно, це все через перехід.

Ну нарешті мене погодують, ура! Це напевно найкраща новина за сьогодні. Та і настрій у мене покращився, що вже приховувати, можливо був би кращим, якби я зараз була вдома і переглядала цікавий серіал, та бачу і тут сумувати мені не загрожує, аби тільки ці коханки зграями не бігали, надіюсь у нього їх не багато.

Я не ревную, ні, просто вони можуть проти мене об'єднатися, а проти стада невдоволених дівок не хотілося б виступати. Гаразд, зараз їсти, а вже потім поговоримо, грунтовно поговоримо.