Читати книгу - "Океанаріум, Олег Петренко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
У першій кімнаті по обидва боки тільки скло і одна вода. Незвичайне місце в якому зовсім інша атмосфера. Людина одразу занурюється в цей світ і забуває про все, що її турбувало і неприємності життя. Хороший відпочинок. Тут можна просто мріяти і забути про все. Після першої кімнати біля дверей коли закінчуються простір, то біля дверей світиться біле світло і запрошую пройти далі в другу кімнату, і так в кожній кімнаті. Відвідувач проходить по колу всі три кімнати і повертаю знову до пірата, але з іншого боку, і він також з посмішкою проводить рукою до виходу кожного відвідувача.
Хтось тут може перебувати впродовж цілого дня і роздивлятися морську істоту з різних боків, а хтось може це все місце обійти за годину, а комусь потрібно більше часу, щоби роздивитись усе, що тут знаходиться. Деякі люди з посмішкою дивляться на все, що навколо них, а інші з сумним обличчям, адже в кожного свої думки. Хтось залюбки дивиться з розплющеними очима і посміхається кожній істоті.
До відкриття закладу залишилося не так багато часу. У Сергія завжди на обличчі посмішка. Завжди посміхається кожній хвилині проведеної в цьому місяці. Любить свою роботу душею і серцем і з задоволенням тут працює.
Перша людина, яка зайде всередину, на власні очі побачить розмаїття морського світу. Великі та маленькі мрії можуть стати реальністю. Побачить морських птахів, що живуть в акваріумах і не схожі на звичайних риб. Вночі всі жителі живуть своїм життям гуляють і їдять морські водорості та плавають по колу. Вони не ходять до магазину та на двох ногах, а їм все приносить Сергій, який сам ходить до магазину. Живуть в одному акваріумі. Плавають з одного боку в інший бік, і це займає кілька хвилин, і так щодня. Кожен хто перебуває в акваріумі розуміє обмеження своїх ілюзій. Не багато зусиль витрачають на те, щоб подолати відстань від одного скла акваріума до іншого. Коли мало місці в акваріумі нічого не залишається як почати думати про інші речі та проблеми людей. Всі істоти можуть думати коли хочуть і про все, що їм буде цікаво і дивляться на тих, хто їх фотографує. Розмовляють між собою так що їхні розмови ні хто не помічає. Настає ніч і починаються розваги. Усі сміються і танцюють. Розважаються і спілкуються між собою в той самий момент коли все місто спить.
Сергій подумав:
- Щоб стати щасливою людиною, потрібно бути людиною і любити життя і свою роботу. Не потрібно бути кимось щоб радіти своїй роботі, а потрібно бути собою. Важко, дуже важко знайти любов, але її потрібно шукати. Якщо ми хочемо щось знайти, що нам потрібно, то потрібно шукати. Необхідно просто жити і насолоджуватися життям і воно тобі віддячить. Залишатися собою слід, а якщо я буду постійно змінюватись, то тоді буде важко знайти саме просте щастя, яке необхідне для того, щоб просто жити і насолоджуватись життям, тому що зміни будуть змінювати почуття і ставлення до світу, краще залишатися собою.
Сергій подивився на Акулу і подумав:
- Велике значення в нашому житті мають гроші. Чому так? Чому гроші мають значення в нашому житті? Чому люди обмінюють увесь свій вільний час на роботу щоб отримати гроші? Можливо лише тому, що люди розуміють, що одна людина виконує одну роботу, а інша іншу, і гроші - це спосіб обміну роботою та отриманого продукту. Гроші дають можливість узяти те, що потрібно в потрібному місці. Гроші насправді допомагають зберегти час і життя. Гроші потрібні для того, щоб не робити на кількох роботах і не виконувати роботу за всіх. У кожної людини своя робота і за це вона отримає деяку кількість грошей, які вона потім використовує на потреби свого життя. Неможливо щоб людина, яка сьогодні працювала юристом, а завтра працювала в океанаріумі або десь у магазині продавала речі. У кожного своя робота і своє місце і так живе і не вмирає місто. Робота всіх людей допомагає місту жити. Одна людина відповідає за одне, а інша за інше. Кожна копійка має значення. Це показує те, що людина, яка працює, виконує корисну роботу і кожна робота має бути оплачена. Кожен отримує гроші за те, що людина щось робить і не має значення, що вона робить, головне, щоб ця робота була необхідна іншим людям. Не потрібно багато грошей щоб бути щасливою людиною. Задоволення від життя не купити ні за які гроші. Навіть ті, хто літаю на літаку, можуть бути не щасливими і навіть у той момент, коли бачать під собою небо, а не над головою. Найголовніше це те щоб можна було відпочити і знову повернутися на роботу і тоді задоволення стане ще більшим. Приємний графік і робота є сенсом життя. І це дуже добре коли людина поєднує свою роботу і отримує від неї прибуток, то тоді живе із задоволенням, і перебуває в тому місці в якому має бути. Яке життя без радості, а ніяке. Життя без радості це ранок без сонця. Бути не на своєму місці це стати перукарем блукання і пошук чогось невідомого. Протягом усього життя кожен може шукати свій шлях і не знайти його. Кожен допомагає кожному знайти себе і навіть у розмові.
Сергій витратив кілька років свого життя на роботу в океанаріумі та отримав те задоволення, що шукав протягом багатьох років. Ні про що не шкодує, адже він знайшов своє місце в житті.
Сергій подивився в очі Акулі й тихо сказав:
- Я тут опинився не з власної волі, а за бажанням долі, яка сама мене сюди привела і відкрила очі на світ серед світів. Робота подобається і працею задоволений. Я майже цілий тиждень працюю і тільки один вихідний день у мене є, і я його також проводжу на роботі. Потрібне задоволення від життя знаходиться в океанаріумі. Я постійно живу в цьому світі і вже став частиною його. Насправді він був далеким від мене, і я тепер став ближчим до нього і завдяки роботі почав більше розуміти світ. Безмежний світ кордонів. Загадкове море створило не одне незвичайне життя у своєму серці і тепер я на власні очі бачу краплини душі морських просторів, що так далеко знаходяться. Море має свою загадковість і красу. Не кожному підходить така робота. Не я обрав роботу, а вона мене сама знайшла. Але як? Я не знаю. З часом я почав розуміти цих істот, але ще жодного разу не почув від них слова. Для того щоб почати розуміти мову морських істот потрібен час, а мені він був не потрібен. Я одразу зрозумів, що хочуть сказати морські істоти, адже тільки так я зрозумів, що це частина мого життя. Можливо, вони самі захотіли, щоб я зрозумів їхній світ, і я їм сподобався, - Сергій усміхнувся та подумав, - можливо, тільки так я зміг стати до них ближчим і побачити світ зовсім іншим, а можливо, таким, яким він був завжди, і тільки зараз я побачив на власні очі його перлину. Що морські істоти насправді приховують від людей? Мабуть справжніх себе і свій світ який вони не кожному показують. Годину плавають в акваріумі і спостерігають за людьми, а люди за ними. Цікаво про що вони думають коли бачать обличчя людей? Це для мене залишиться загадкою, а можливо з часом я сам усе зрозумію. Що люди розуміють коли дивляться на морських створінь? У кожного свої думки і кожен думаю про своє життя і цікаво що вони розуміють про життя коли приходять в океанаріум? Адже кожен отримує щось своє і про це ніхто не говорить і так іде і нікому нічого не розповідає про те, що він щось зрозумів. Деякі люди приходять і ті підходять до скла і починають як я розмовляти з різними рибками, а у відповідь вони мовчать. Хтось хоче як і я почути від них відповідь, але завжди мовчать і моргають очима. Деякі люди просто стоять і розповідають про своє життя, а потім тихо не обертаючись ідуть далі до наступного акваріума і вже мовчать і просто роздивляються хто живе. Таких людей ніхто не слухає, тільки рибки мовчки в акваріумі слухають їх, а ніхто не знає, що вони все розуміють і навіть знають відповіді на багато питань. Ось такі ці морські істоти, які нікому нічого не кажуть і не відповідають на жодні запитання людей, а просто плавають по колу і роблять вигляд, що вони ті самі риби, які просо створені для краси морського світу. Хтось дивлячись через скло плаче, а хтось посміхається. Кожен приходить зі своїм настроєм і йде із зовсім іншим. Всі жителі годинами розважають відвідувачів тим, що вони просто плавають і махають на всі боки хвостиком, а людям це подобається, і вони із-задоволення дивляться на них і фотографують. Люди не хочуть вислуховувати людей, а рибки з радістю це роблять. Морські істоти терапевти людського життя. Людина приходить, розуміє щось і йде далі своїм шляхом. Кожен шукає свій шлях, і так протягом усього життя. Люди постійно шукають свій шлях протягом свого життя, де б вони не перебували, вони постійно щось шукають, навіть якщо не дають жодного вигляду свого пошуку. Від початку до кінця людина постійно щось шукає, тому що прості кордонів безмежний і не так як у рибок, які плавають по колу і тільки так швидше розуміють, що їм насправді потрібно, а в людей більший простір і потрібно більше часу, щоб повернутись на самий початок та зробити свій правильний вибір і знову не піти тим шляхом. Рибки свій шлях не змінюють, а людина намагається змінити, поки не повернеться на початок і не зрозуміє, що простір кордонів обмежений, а шлях подолання відстані більший, ніж у морських істот, які перебувають у акваріумі, і все ж таки кожен повертається на початок свого шляху. Навіщо це робить? Мабуть, кожному потрібен свій досвід спроб і кроків, щоб зробити висновок, який уже кимось зроблено. Скільки потрібно часу, щоб кожен зрозумів, що світ - це коло початку і того самого початку в кінці шляху? Це невідомо. У кожного свій шлях і час розуміння світу. Багатьох це питання турбує, але ніхто не хоче чути відповіді, навіть якщо знає правду, доки поки сам не пройде цей шлях втрати.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Океанаріум, Олег Петренко», після закриття браузера.