Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Множення в умі, або Плинність часу 📚 - Українською

Читати книгу - "Множення в умі, або Плинність часу"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Множення в умі, або Плинність часу" автора Олександр Сергійович Подерв'янський. Жанр книги: 💙 Драматургія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 11
Перейти на сторінку:
Дон Жуан пиздить шаблюкою Кам'яного Долбойоба по голові. Шаблюка ламається, але Долбойоб падає.

Дон Жуан (кидає уламки шаблюки і витирає руки об шаровари). Радійте, бляді, воля прийшла! Зганарель, одведи до курінного, скажи хлопцям, отаман їбаться розрішив.

Донна Ганна і Донна Ельвіра. Урра-ааа!

Зганарель з блядями виходить.

Дон Жуан (хрумтить кацапською баранкою). Думи мої, думи мої, лихо мені з вами…

ДІЯ ЧЕТВЕРТА

Трупарня Біля трупарні сидить мертвий сторож і спить. В трупарню похапцем вбігає труп. Очі трупа блищать, як в Собаки Баскєрвілєй, в них світиться жадоба життя.

Труп (сам до себе). От набігався, от наїбався! Комусь розказать – не повірять! Якби були б крила, отак взяв би – і полетів!

Труп сидить на цинковому столі у позі Наташі Ростової, охопивши руками гострі коліна.

Труп. Соня, Соня, як можна спати в таку ніч!

Раптом двері в трупарню відчиняються і випльовують Кам'яного Долбойоба, який падає на запльовану підлогу, як дохлий пацюк. На мить в дверях з'являється рогатий силует Чорта з автоматом на шиї.

Кам’яний Долбойоб (до Чорта). і куда ета я папал?

Чорт. Молчі, прідурок! вологодскій конвой шутіть нє любіт!

Чорт зачиняє двері. Кам’яний долбойоб і труп якийсь час сидять мовчки.

Кам’яний Долбойоб. ви в Масквє бивалі?

Труп. Я тебе раз переїбу – і вся Масква! Пойняв?

Кам’яний Долбойоб. Яснєнька… чайку б сєчас…

Тихо грає ніжна музика труп і долбойоб сидять на цинкових столах, охопивши коліна, і мріють. За дверима хропить мертвий сторож. Велика зелена муха, яка потай залетіла в трупарню, нудиться життям і противно дзижчить. Під звуки мухи завіса повільно опускається.

Завіса

Блєск і ніщєта підарасів

ДІЙОВІ ОСОБИ

Василь, активний підарас-нєформал.

Петро, пасівний підарас-нєформал, полюбовник і друг Василя.

Микита, людожер-ідеаліст.

Марат і Глєб, мандавошкі, які кусають Микиту за яйця. Постійно перебувають на вищезгаданому місці.

Патрікєєвна, дружина Микити, манірна руда блядюга з елементами декадансу.

Миша, Гриша, діти Микити і Патрікєєвни, індивідуально невизначені, брудні і нахабні створіння, які хочуть колотись і нюхати клей.

Позитивна Енергія, непомітна і миршава хуна, яка іноді сидить на Василі.

Заїбуня, страшна зубаста діаспорська потвора, що проповідує політкоректні цінності міддл-класу, хоча насправді хоче ібатися і гратися у паровозіка.

Головні редактори конкуруючих між собою журналів «Гом» і «Бздюч», бридкі кретини, продукти постсовкового снобізму.

Телеоператори, стилісти, візажисти, іміджмейкери і проча наволоч.

ДІЯ ПЕРША

Ізбушка в російському стилі, розташована серед мальовничої галявини в нетрях синьо-зеленого кацапського лісу.

На загал все дуже схоже на ілюстрації Білібіна до казки про Бабу Ягу. Книга з таємничою назвою «Хайдеггер» з нетерпінням чекає свого читача, лежачи на пеньку. Біля ізбушкі Василь. Він старанно займається гімнастикою, обтиранням і прибиранням довкілля. Василь – здоровий лобуряка з накачаною тушкою, розмальованою агресивними малюнками. Проста і добра пика Василя дещо контрастує з його суто бойовим фюзеляжем. Це виглядає так, ніби до літака F16 замість його хижої мармизи приставили ібальник від АН-2. З кущів за Василем уважно стежить людожер Микита. Він озброєний армійським біноклем і мішком з мотузкою. Зовні Микита схожий на класичного урку 50-х років, але за цим суворим камуфляжем ховається ніжна душа.

Василь.

Недосконалість світу заїбала

І завела в ці нетрі нас з дружком:

Ми не бажали більше брати участь

У змаганні всіх тих недоносків,

Що цілий день тільки і думають про те,

Яким би робом їм залізти в телевізор,

В маленьку цю коробочку

Із сурлом чорнопиким,

Що продукує цінності духовні,

А сам, падлюка, зроблен із пластмаси,

Яка до світу матер'яльного належить.

З цим парадоксом заїбався я —

Не хочу більше я дивитись на блядєй,

На тлі яких опецькуватий недоумок

Викручує фігури рітуальні

Своєю сракою колгоспною, в перерві

Між засіданням в парламенті.

Там про духовність трохи попиздів —

І знов біжить співати в тєлєвізор.

І шо за жизнь в людей, чому не міг

Він всидіти на місці, у колгоспі?

Він був би там завклубом, і дівчатам

Співав би він про кропиву їбучу,

Що нею був колись відпизджений в дитинстві,

І з того часу він забуть її не може,

Бо срака ще йому болить і досі…

Але хіба один він засмердів

Повітря наше чисте і прозоре?

Ось подивись на тьолку дурнувату,

Що з пацаном на шкірянім дівані

Пиздять про хуйзна-шо. Вона йому:

«Ги-ги», а він їй: «Ги-и».

Так півтори години

Вони спілкуються. Я йобаний цей ящик

Затяг в мішку на гору, звідки видно

Лани широкополі, забудовані потворними

Будинками для бідних…

Там я посцяв і трохи покурив,

А потім пизданув його безжально носаком

Американського важкого черевика

(Так раньше в «Крокодилі» малювали

Жахливих упизднів, що пиздять Дядю Тома).

I ящик поскакав, як молодий гепард,

Аж раптом на шляху його з'явилась

Пружна і біла храмова стіна.

І вперше тут його зауважав я:

Він не звернув, він впертим чорним лобом

Хуйнув об ту стіну, і розлетілись

Із охуєнним вибухом мозги його японські.

1 ... 6 7 8 ... 11
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Множення в умі, або Плинність часу», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Множення в умі, або Плинність часу"