Читати книгу - "*, Людмила Міщук"

Новий день настає без тебе!

А здавалось, спинилось життя.

Усвідомлюю: жити треба,

Та навколо – якесь небуття…

Новий день… Не один він буде

Ще напевно в життю моїм.

Добрі й злі йтимуть поруч люди…

Їм байдУже – турботи свої.

Я прокинуся вранці-рано

Й рахуватиму дні, місяці.

І чекатиму, скільки сил стане,

Коли ти повернешся з війни.

Я проситиму в Бога надії

На майбутнє: на щастя й сміх.

В наших долях хай збудуться мрії

Всіх, хто з фронту чекає своїх.

Чому впевненість таку маю, 

Що з тобою зустрінемось знов?

Щиро вірю і твердо знаю:

Все на світі здолає любов!

                          29. 04. 2015 р.