Книги Українською Мовою » 💙 Еротика » Не кохай мене, Ольга Джокер 📚 - Українською

Читати книгу - "Не кохай мене, Ольга Джокер"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Не кохай мене" автора Ольга Джокер. Жанр книги: 💙 Еротика / 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 106
Перейти на сторінку:

Я шалено зворушилася. Сиділа весь вечір і не зводила очей із Жарова. Він пив алкоголь і розмовляв із моїм братом. Коли вийшов на балкон, я прошмигнула слідом за ним. Наважилася, бо випила трохи шампанського.

На вулиці прохолодно – мінусова температура. Але поруч із Ярославом мені було спекотно.

Пам'ятаю, як застережливо блиснули в темряві очі, але мене це не зупинило. Ні слова ні говорячи я підійшла ближче, опустила руки на широкі плечі і потяглася за поцілунком. Голова паморочилася, адреналін зашкалював. Я нарешті почувала себе дорослою. Досить дорослою для Ярослава. Мої губи торкнулися його твердих губ, очі прикрилися від насолоди, а потім…

Чорт, такого сорому я ніколи у своєму житті не відчувала, бо Ярослав м'яко мене відсунув від себе і попросив більше не пити!

Накрившись подушкою, проклинаю своє вісімнадцятиліття! Півтора роки минуло, а я й досі не відійшла. Я відчуваю ті самі емоції, що й тоді. Незручність, сум'яття, ганьба. Я поклялася собі, що ніколи більше до Ярослава не наближуся.

У мою кімнату різко відчиняються двері. Пульс частить, дихання збивається, коли я бачу добре знайому високу фігуру під два метри росту.

- Не спиш? - Запитує Яр, прикриваючи за собою двері.

Я мовчу і боюся сказати бодай слово. Що він тут робить? В моїй кімнаті? Він точно не схибив?

- Не спиш, я ж чую, - вимовляє з усмішкою.

Усвідомивши, що мене спалили, я сідаю на ліжку і вмикаю нічник. Яр стоїть посеред кімнати, уперши руки в боки і дивиться на мене.

Серце з силою вдаряється об ребра точно хоче наскрізь пробити грудну клітку.

- Чого тобі, Жаров?

Він повільно оглядає мою кімнату і зовсім не поспішає відповідати, явно провокуючи мене, мою нервову систему і серцевий м'яз. Якщо Яр хоче добитися моєї швидкої смерті, він діє у правильному напрямку.

- Поговорити хотів, — нарешті порушує мовчання Жаров.

- Про що?

Шумно ковтнувши, підтягую ковдру вище.

- Я забираю тебе з собою, Соня, — каже Ярослав. — Питання з твоїм вітчимом я вже закрив.

1 ... 6 7 8 ... 106
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не кохай мене, Ольга Джокер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не кохай мене, Ольга Джокер"