Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Назавжди, Уляся Смольська 📚 - Українською

Читати книгу - "Назавжди, Уляся Смольська"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Назавжди" автора Уляся Смольська. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 92
Перейти на сторінку:

          – Алло, – тихо сказала.

          – Хеппі бьоздей ту ю! – Юлька кричала пісню, намагаючись потрапляти в ноти. – Хеппі бьоздеееей, Діана, хеппі бьоздей ту юююююю!

          – О, боже! Спасибі, Юль, – я сонно посміхнулася. – Ось це так концерт мені влаштувала.

          – Я перша? Ну, скажи, що я перша тебе привітала?

          – Так, так. Ти перша, – запевнила її.

          – Юху! – Юлькін голос був радісний, як в маленької дитини.

          – Все, давай до завтра. Дуже хочу спати, – я позіхнула, – зустрінемося в кафе.

          – Окей, бабцю! Завтра побачимось, – вона розреготалася і поклала трубку.

          Обізвати мене бабою! От зараза! Але я не образилася на неї. Скільки років ми дружимо, а вона не змінюється. Завжди знаходить можливість мене підколоти.

***

          В кафе було гамірно. Святкувати моє повноліття зібралася невелика компанія з найближчих родичів і друзів. Легка невимушена атмосфера створила гарний настрій. Мої гості сиділи за столом і весело розмовляли між собою.

          Мені захотілося подихати свіжим повітрям. Я вийшла з–за столу і попрямувала на терасу.

          Вечірнє повітря освіжало, як бризки холодної води. Легкий вітерець час від часу приносив з собою ледь вловимий запах ванілі. Маленькі ліхтарики, немов крапельки сонця, прикрашали собою всю територію тераси. Їхнє ніжне світіння заворожувало, надавало затишку цього місця.

          Я стояла, впершись на дерев'яні перила, насолоджуючись тишею. Тут було малолюдно. Саме те, що мені зараз потрібно. Мене трохи притомив шум кафе, і хотілося спокою.

          Моє шовкове плаття коливалося від кожного подиху вітру. Він приніс прохолоду, немов попереджав, що скоро осінь. Мурашки пробігли по тілу. Я вже починаю замерзати. Пора повертатися назад в тепле приміщення.

          Різко обернувшись, з розвороту влетіла в чоловічу фігуру. Від несподіванки втратила рівновагу. Сильні чоловічі руки підхопили мене за плечі, рятуючи від падіння. Підняла голову і зустрілася з проникливим поглядом чорних очей.

1 ... 6 7 8 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Назавжди, Уляся Смольська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Назавжди, Уляся Смольська"