Читати книгу - "Назавжди, Уляся Смольська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Алло, – тихо сказала.
– Хеппі бьоздей ту ю! – Юлька кричала пісню, намагаючись потрапляти в ноти. – Хеппі бьоздеееей, Діана, хеппі бьоздей ту юююююю!
– О, боже! Спасибі, Юль, – я сонно посміхнулася. – Ось це так концерт мені влаштувала.
– Я перша? Ну, скажи, що я перша тебе привітала?
– Так, так. Ти перша, – запевнила її.
– Юху! – Юлькін голос був радісний, як в маленької дитини.
– Все, давай до завтра. Дуже хочу спати, – я позіхнула, – зустрінемося в кафе.
– Окей, бабцю! Завтра побачимось, – вона розреготалася і поклала трубку.
Обізвати мене бабою! От зараза! Але я не образилася на неї. Скільки років ми дружимо, а вона не змінюється. Завжди знаходить можливість мене підколоти.
***
В кафе було гамірно. Святкувати моє повноліття зібралася невелика компанія з найближчих родичів і друзів. Легка невимушена атмосфера створила гарний настрій. Мої гості сиділи за столом і весело розмовляли між собою.
Мені захотілося подихати свіжим повітрям. Я вийшла з–за столу і попрямувала на терасу.
Вечірнє повітря освіжало, як бризки холодної води. Легкий вітерець час від часу приносив з собою ледь вловимий запах ванілі. Маленькі ліхтарики, немов крапельки сонця, прикрашали собою всю територію тераси. Їхнє ніжне світіння заворожувало, надавало затишку цього місця.
Я стояла, впершись на дерев'яні перила, насолоджуючись тишею. Тут було малолюдно. Саме те, що мені зараз потрібно. Мене трохи притомив шум кафе, і хотілося спокою.
Моє шовкове плаття коливалося від кожного подиху вітру. Він приніс прохолоду, немов попереджав, що скоро осінь. Мурашки пробігли по тілу. Я вже починаю замерзати. Пора повертатися назад в тепле приміщення.
Різко обернувшись, з розвороту влетіла в чоловічу фігуру. Від несподіванки втратила рівновагу. Сильні чоловічі руки підхопили мене за плечі, рятуючи від падіння. Підняла голову і зустрілася з проникливим поглядом чорних очей.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Назавжди, Уляся Смольська», після закриття браузера.