Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Няня для доньки мільйонера, Аліса Рей 📚 - Українською

Читати книгу - "Няня для доньки мільйонера, Аліса Рей"

1 361
0
14.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Няня для доньки мільйонера" автора Аліса Рей. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 64
Перейти на сторінку:
Розділ 4

– Давно ви тут працюєте? – питаю, розпочавши здалеку.

– Давно. Я ще Артура малим пам'ятаю, – усміхається, згадуючи ті часи. 

– Справді? – дивуюсь. – Мабуть, дитиною він не був таким злим. 

– Не був, – киває. – Ти не зважай на його характер. Він в Артура дійсно важкий. Але доньку він любить понад усе на світі. 

Можливо, так і є, адже вони найрідніші люди. Але я все одно не розумію, чому він так багато від неї вимагає і зовсім не зважає на те, що дівчинка іншим займатися хоче. 

Після сніданку йду у свою кімнату. Зараз у Наді урок англійської мови, тому у мене є час для себе. Розкладаю речі та набираю номер Каті. У мене є для неї кілька “солодких” словечок.

– Ну як там справи, Дашо? Тебе взяли? – питає схвильовано.

– А ти чого так переймаєшся? Боїшся, що штраф платити доведеться? – фиркаю.

– Він тобі сказав? – дивується сестра. – Пробач. Я тому і відправила тебе. Сума немала, а платити її нічим. 

– А мені тепер що робити? Цей Корсаков – самозакоханий ідіот! Я не можу підпорядковуватись йому! Коли ти займеш своє місце? – випалюю на одному подиху. 

– Ну… Не скоро, – шепоче Катя. – Я потрібна Юрчику. 

– Ти знущаєшся? – здається, у мене зараз мозок закипить. 

– Пробач, сестричко! Я впевнена, що ти впораєшся, – говорить швидко, щоб я не могла втулити й слова. – Мені час йти. Будь хорошою дівчинкою і пам'ятай, що двадцять тисяч на кону!

Тільки-но рота відкриваю, щоб відправити сестру кудись подалі, але вона встигає раніше і просто закінчує виклик. 

Роздратовано кидаю телефон на тумбу і дивлюсь у вікно, за яким високо світить сонце. Треба піти з Надею на вулицю. Не хочу сидіти у чотирьох стінах. 

Її урок якраз закінчується, і з доволі молодою викладачкою я зіштовхуюсь у коридорі. Вона стримано мені киває і розглядає так, наче я навіть не варта її погляду. Ще одна зарозуміла заноза! Тут що, всі такі? 

– Як справи? – заходжу в кімнату до Наді, яка збирає зошити та все необхідне приладдя зі столу.

– Жахливо. Я провалила іспит. Тато буде сварити, – мало не плаче маленька. 

– Це ж не кінець світу, сонечко! – гладжу її довге волосся і хочу якось підтримати. – Ти все виправиш згодом. 

– Тато обіцяв купити мені собаку, якщо складу цей іспит. І що тепер? – Надя схлипує, а я міцно її обіймаю. Мені шалено її шкода і бажання вправити мозок її татові знову повертається. 

Надя навіть поплакати не має можливості. У двері стукають і на порозі з'являється жінка років п'ятдесяти у суворому костюмі. 

– Надійко, ти що, забула про урок? – питає серйозним тоном. 

Бідна дівчинка змахує сльози та залишає кімнату. Мабуть, вони йдуть в іншу кімнату, де є фортепіано. Я також не збираюсь сидіти без діла і йду на перший поверх до Тетяни Павлівни. Вона якраз прибирає на кухні після сніданку, і, поки розповідаю їй про бажання Наді, жінка уважно мене слухає. 

– Катю, мені також дуже шкода Надю, але не варто тобі втручатися, – дає якусь дивну пораду. – Артур найбільше всього не любить, коли йому роздають поради. Він саме так виховує доньку і вважає це правильним рішенням. 

– Але ж вона страждає! – кричу, тому що стримати емоції доволі важко. 

– Мабуть, Артур просто не вміє любити свою доньку, – зітхає жінка. – Його батьки рано розлучилися і він жив з батьком з дитинства. Дружина померла два роки тому, і на його плечі впала відповідальність за доньку.

Мені дуже шкода Артура. Справді, по-людськи шкода. Але це не змінює того факту, що він знищує дитинство власної доньки. 

Що б не сталося, я маю ще раз з ним поговорити. І хай буде, що буде. Якщо йому не шкода маленької дівчинки, то я буду її захищати. 

Коли у Наді закінчується урок і викладачка йде, я пропоную їй піти на вулицю і влаштувати собі пікнік. Зранку я помітила, що територія тут просто величезна, тому нам буде де розгулятися. 

Прошу Тетяну Павлівну приготувати трохи бутербродів і налити в термос чай. Сама беру з вітальні плед і кошик, у якому наш обід. 

– Що ми будемо робити? – зацікавлено питає дівчинка, коли йдемо у бік саду. Помічаю охоронців на території, але нам ніхто не заважає. 

– Ти коли-небудь була на пікніку? – питаю, постеливши плед на траві в тіні дерев. 

– Ні, – шепоче розгублено. – У нас що, буде справжній пікнік?

Я бачу, як миттєво загоряються її очі, і радію, що в них більше немає сліз. Здається, моя ідея матиме успіх. Головне, щоб голова сімейства не повернувся. Щось мені підказує, що він мою ідею з пікніком не оцінить. 

Ми обідаємо просто неба, і коли Надійка голосно сміється, я також хочу усміхатися. Здається, вона забуває про невдалий іспит. Шкода лише, що це ненадовго. Тільки-но Артур повернеться, знову буде її тероризувати. 

– А зіграймо у футбол? – питаю і беру в руки м'яч, який також прихопила з собою. 

– А хіба дівчата грають у цю гру? – дивується дівчинка.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 6 7 8 ... 64
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Няня для доньки мільйонера, Аліса Рей», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Няня для доньки мільйонера, Аліса Рей"