Читати книгу - "Віддана босу за борги, Марк Логан"

Стас. Стас. Стас.

Немов дзвін у голові. Рве кігтями душу.

А що ти хотів?

Довбойоб.

Вона чоловіка свого кохає, чоловіка! А ти коханець бісів. Ідіот, який роками мріяв про її кохання.

Обхоплюю губами сигарету, затягуюся до тих пір, поки фільтр губи не обпалює.

Я просто пішов. Стиснув кулаки й навіть не встиг насолодитися оргазмом.

Сука, як з нею і в ній добре, не те що з іншими бабами. Солодка в усіх місцях і як прийняла мене.

Закочую очі від злості та обурення, що знову нахлинуло. Стас з'являється миттєво перед очима, усміхається, у голові плівкою його докори чуються.

Бля.

Та яке він має право мені докоряти? Яке, сука, право після всього, що ми пережили? Що було… Відсікаю свої ж думки.

Я заборонив собі думати й зараз не дозволяю. Ми обоє вирішили. Що так правильно, отже, нехай так і буде.

— Босе, — Шрам, як завжди, псує весь кайф, — на завтра все готово.

— І що? — прикурюю ще одну сигарету. — Ти з лікарем розібрався? Чи мені перевірити? — впиваюся поглядом у начальника охорони.

— Все зробив, — сіпається.

Звісно, зробив, він розмовляти про завтрашній день не хоче. Я теж не хочу. Як і про сьогоднішній вечір.

Крутиться біля мене, намагається сказати, мабуть, не важливе, тому що не наважується, а просто йде. Вже на відстані уловлює вібрації моєї злості.

Зараз я не просто злий — оскаженілий. Одне слово перекрило весь кайф. Але я ж не можу її звинувачувати. Тільки себе. Тільки за те, що не можу вирвати з серця її і як кінчений дурень слини пускаю тільки від однієї усмішки.

Складно зрозуміти, що народжується усередині. Неможливо уявити, як я зможу тримати себе в руках після такого. І, що найголовніше, я не ревную. Ні. Злюся, сука, за те, що не зміг витрахати з її мозку зрадника.

Хоча це голосно сказано. Чим більше минає часу, тим більше розумію, що Стас не міг так лоханутися. Не з його умінням прораховувати декілька, а може і декілька десятків ходів наперед.

Останнє затягування — і бичок в урні. Вона вже, напевно, спить, або не спить, але перевіряти я не збираюся.

Пролітаю повз її кімнату, покосившись на двері. Я хочу, до свербежу хочу продовження, але потерплю, сука, не буду.

Стас.

У грудях буря піднімається. Розтрощити все на хрін готовий.