Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Прокляте болото: Казки про відьом і чарівників 📚 - Українською

Читати книгу - "Прокляте болото: Казки про відьом і чарівників"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Прокляте болото: Казки про відьом і чарівників" автора Автор невідомий - Народні казки. Жанр книги: 💛 Інше / 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 71 72
Перейти на сторінку:
стала вона там рости, та ящірка, і стала з неї кров ссати. Почала та дівчина сохнути на очах, що день, то все більше сохне, вже і їсти нічого не може.

Той хлопець вже хотів женитись на ній, а тепер вона йому каже: «Буду вмирати, не ходи вже до мене. Нащо я тобі потрібна?» Але він все одно ходить до неї, не кидає. Ні до клуба, нікуди не йдуть, тільки сядуть під хатою та й говорять собі.

От одного разу захотілось хлопцеві піти з нею в ліс. Весна така була гарна, тепло, і просить він її — ходімо! Мати відмовляла їх обох: «Подивись, яка вона слаба, куди ж ти її поведеш!» А він каже: «Я на руках занесу, тільки пустіть!» Мати й пустила. Пішли вони в ліс. Ходили, збирали квітки. Але дівчина каже:

— Так щось мені недобре, я так хочу спати! Постели мені ряденце, та й я ляжу на сонці!

Постелив він, дівчина лягла й заснула. А хлопець одійшов. Коли він вернувся, то перелякався, як побачив. Дівчина спала з одкритим ротом. А з рота велика ящірка висунула голову і очі витріщила, прямо на нього. З переляку хлопець не мог навіть поворухнутись. А ящірка подумала, вискочила з рота та й побігла в кущаки.

Скоро й дівчина прокинулась та й каже:

— Такий мені страшний сон приснився! Ніби за мною гадюка чи ящірка бігла, а я втікала.

— То справді ти втікала, — каже хлопець, сам не свій.

— Ходім додому, — каже дівчина, — я так хочу їсти.

Прийшли вони додому. І дівчина відтоді стала їсти і поправлятися. А хлопець на другий день заслав до неї старостів. Всі дивувалися, і батько його просив:

— Що ж ти робиш, нащо ти береш, диви-но, яка вона, вона ж скоро помре.

А він нікому не розказав, тільки її матері.

Поженились вони, дівчина та поправилась і ще й досі живуть вони гарно.

II

В моєї свекрухи закладали фундамент хати. А прийшла сусідка. Вона була стара й знала всякі чаклунства. Тільки робила людям добро. От вона глянула в той рівчак і каже до свекрухи:

— Піди-но подивись, там в тебе на дні щось є.

Та каже:

— Я боюся! Що там може бути?

А сусідка:

— Не бійся! Оце хтось робив, щоб ви не могли на цьому місці жити. Піди витягни.

Свекруха полізла й винесла його. То був якийсь клубок. А сусідка й каже:

— Ото візьми цей клубок, піди на перехресну дорогу, розірви, і все, що там буде, запали. Тоді той, хто зробив все це, прийде, бо його буде пекти!

Свекруха каже:

— Куди, я боюся!

— Ну, ходімо разом.

Взяли вони те лихо і понесли на перехресну дорогу. Як розірвала та сусідка, а там — шкарлупи з яєць, волосся, ганчірки, всяка гидота — вісімнадцять найменувань нарахували цеї нечисті. Тоді сусідка каже:

— Ну, а тепер запалюй.

Свекруха знов каже:

— Я боюсь.

Бере вона сама, запалює. Як стало воно горіти, коли дивляться, іде на цю дорогу баба, з нашого села, теж відьма, і прямо до них:

— Що це ви робите?!

Тоді свекруха кинулась на неї та й стала лаятись:

— Що я вам поганого зробила, нащо ви мені таке робите!

На тому й кінчилось.

Ото, кажуть, як маєш закладати нову хату, то спочатку треба перевірити місце. Взяти чистої пшениці і посипати там ввечері на куточку. А рано прийти й подивитись. Якщо пшениця буде так і на купочці, то добре місце, а якщо буде розгорнута, то там ставити хату не можна.

Прокляте болото

Недалеко від річки Єзуч є в Конотопі болото, яке старожили ще й досі звуть «проклятим». Раніше вела до нього вузенька вуличка, яка з’єднувала околицю міста — Загребелля з її центральною частиною. Щоб попасти в місто із Загребелля і навпаки, треба було обійти болото, про яке ходили недобрі чутки. Боялись загребельці ввечері ходити цією дорогою. Навіть парубка з міста не часто можна було побачити біля дому загребельської дівчини. Але парубки ходили.

І якось одного разу йшов парубок з побачення. Тілько-но завернув у вуличку, бачить — посеред дороги щось лежить. Підійшов ближче. Хотів обійти з лівого боку — воно піднімає голову, з правого хотів обійти — задирає ногу. І надумав він перескочити це чудовище. Тільки-но заніс одну ногу, як раптом те, що лежало посеред дороги, схопилось на ноги і понеслось вуличкою прямо до болота. Тут вже й парубок злякався. Сидить на спині, міцно вхопившись у волохату шию і боїться ворушитись. А тут і вуличка кінчається. Напружився тоді хлопець, випростав руки і ледве встиг вхопитись за останній тин, як раптом з-під нього вискочила відьма, несамовито гикнула, крутонула хвостом і зникла у болоті. З того часу й нарекли болото відьмацьким, або «проклятим».

Способи впізнання відьом

Як відьма доїть корову, то її побачиш тільки крізь таку борону, щоб почав уранці робить та до захода сонця і зробив.

Ще можна пізнати відьму по тому, що, як топить її, то не тоне. Раз у якімсь-то селі, за Дніпром, тижнів зо три не було дощу. От і почали топить баб, про яких говорено, що відьми. Так троє не потонуло, хоч і руки і ноги були позв’язувані. Стали їх допитувати, так одна і призналась:

— Що ж, — каже, — панове громадо, лазила я догори ногами на фігуру та наскільки забачила світу, стільки й вкинула голову.

А друга теж призналася, що лазила так, як і ся, та скільки забачила світу, стільки відібрала молока. А третя призналася, що сиділа в болоті на чаплиних яйцях, та вже що вона через те заподіяла миру, того не впало мені в пам’ятку.

Відьма не ходить туди, де є домовик; він її зараз укладе. Ще вона боїться собак-ярчуків; тимто, як народяться ярчуки-цуценята, так вона їх знайде да й позадавлює волосом. Хіба накриєш осиковою бороною, або осиковими трісками, то будуть живі, то вона того дерева боїться.

Ще коли хочеш позвати відьму, то стережи купального попелу. Вони купальний попел варять у воді, як треба летіти на Лису гору, та як побризкає себе тією водою, то й полетить у комен.

Один чоловік побачив крізь борону, що відьма доїть корову, та до неї з дубиною. А вона:

— Сядь, Гордію!

І він сів.

— Сиджу.

— Ну і сиди ж.

Сидить той Гордій до півночі, сидить і за північ. Уже і світ, а він сидить; уже й опівдні,

1 ... 71 72
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прокляте болото: Казки про відьом і чарівників», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Прокляте болото: Казки про відьом і чарівників"