Читати книгу - "Прокляте болото: Казки про відьом і чарівників"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Сусід цей не спав цілу ніч, а по браму стайні прибив борону з зубцями, котру робив потрошки цілий рік. Відьма, прийшовши до стайні, злапалася. Чоловік розпутав її з борони, і вона перекинулася в красного коня. Тоді сусід казав закликати коваля і підкувати її. Потім запряг її до воза, наладованого мішками збіжжя, і вона мусіла тягнути догори до млина. Кілька разів ставала, тільки він бив її немилосердно, аж падала під буками. Нарешті привів її додому і прив’язав до жолоба в стайні.
На другий день приходить, а при жолобі стоїть дівка, сусідова донька. Він узяв і запровадив її до хати. Страшно було дивитися, як та дівка виглядала. Вся в синцях та шрамах, а руки і ноги попідбивані підковами. Він змилосердився над нею, повідривав підкови і пустив її, кажучи:
— Абись більше не приходила по молоко! Се маєш за то, щось хотіла мене, бідного, ущербити.
Відьма пішла додому і заснула. Зі збитків один чоловік обернув її ногами так, де лежала голова, і вона спала чотири дні, не прободжуючись, як мертва. Аж коли її знов обернули, то встала і сказала:
— Як же я довго спала!
Від того часу, коли рани вилічила, не хотіла вже йти за молоком.
Дівчина-чарівниця
Одного разу, коли одна дівчина вийшла заміж, чоловік не міг балакати. Не пройшло і одного дня, як він почав говорити.
От пішла жінка до однієї ворожки і розказала їй усе це. А баба та питає:
— В тебе є дома коло хати бузок?
Вона відповідає:
– Є.
— Вночі, опівночі, вийди на вулицю і відрахуй од того бузка три кроки і починай копати. Те, що найдеш там розкопане, спали. І потім побачиш, що з цього вийде.
Жінка так і зробила. І коли вона спалила те, що було загорнуте в бумазі — а там був якийсь порошок, — то як зайшла до хати, то почула, що чоловік її гукає. Він почав знову балакати.
У цього хлопця була ще одна дівчина, яка його любила. А коли він найшов цю другу, на якій оженився, то та перша почала йому мстити. І взяла й насипала порошку такого. А цей бузок вона посадила, як вони ще дружили. І тепер вона підсипала, і він став гавкати.
Оце така відьма
Свиня чия-небудь вирвалась, лісу прокусила, дівчат налякала, то вони кажуть, що відьма зробилась свинею.
Були панські ожереди соломи. І як вже не хватало прогодувать скотину, іде до панського ожереда, насмикає соломи, кладе на себе, соломою обвішається (бо в’язка розтруситься), аж до землі висить, людини не видно. А хлопці й дівчата стрічають. Кажуть, бачили відьму, копицею зробилася відьма. Копиця соломи суне.
Бували в пана корови, а в бідного не було корови. Хотілося молока. Панська жінка бере відро і йде перед ранком, як вже корова напрягла молока. Видоює корову. Для цього, щоб корова добре молоко віддавала живенько, вона бере з дому буханку хліба, розкришує корові, корова поїдає, добре молоко припускає. І вона надоїла відро молока і пішла додому.
Хазяйка приходе вранці доїти корову — корова видоєна, молока нема. І корова звикає до «відьми», бо «відьма» підкидає під морду буханку хліба. А хазяйка не дасть хліба, і корова псується, хазяйці не дає молока ні в обід, ні ввечері.
Про відьму
I
Один чоловік прокинувся вночі та й почув, що собака гавкає. Дай, думає, подивлюся. Як він виходить, то бачить, що від хліба качається солом’яна коробка на дорогу. Він взяв ту коробку та й настромив на пліт, а сам пішов до хати.
На другий день переказують йому люди, що кума дуже слаба. Приходить він до куми, а та відразу:
— Ой що ж ви, куме, наробили, нащо ж ви мені бока прохромили?
А кум тоді каже:
— Та нащо ж ви, кумо, приходили до моєї корови?
То була не коробка, а відьма.
II
Якось в одного хазяїна була корова на стелінні. Вийшов він вночі до хліва. Коли бачить — коло корови сидить чужа кицька. Він зачинив двері та й хотів її зловити. Як став ловити, а та кицька перекинулась жабою! Він тоді зрозумів, що то відьма. Зловив ту жабу, відрубав їй ногу та й випустив.
На другий день приходить його сусідка з перев’язаною рукою до криниці по воду. Побачила його та й каже:
— Нащо ж ви мені, сусідо, пальці відрубали?!
— То треба ж було до моєї корови не приходити! — одказав чоловік.
III
Мати розказувала, що в материного батька була корова. Ну й усе її, наче, видоюють. Ну і прислідив той дід. Прислідив і якось він піймав, і на лапі прибив ремінця.
— А що він піймав?
— А сусіду піймав. Ну, собаку. І на лапі ремінця прибив. Як пішов до сусіди, то каже: «Що це в тебе таке?» — «Та це я зав’язала».
Про свекруху-чаклунку
А одні теж — поженилися, і спочатку було все дуже добре, а потім чогось стали дуже погано жити. Постійні сварки, бійки — вже та жінка й не стямилась від цього всього, вирішила піти до знахара. Вислухав її той дід та й каже:
— Візьми-но ту подушку, на якій ти спиш, і принеси мені.
От вона й принесла.
Дід розірвав та й витягнув з того пір’я клубок всякої нечисті — ганчір’я, коси, чорт-зна що…
— Бачиш? — питає. — Ото знай, що це твоя свекруха так тобі робить, щоб ти не жила з її сином!
Про чаклування
I
Були собі дві подружки. Дуже гарно вони ходили, завсіди вдвох. І до одної ходив хлопець. Вони любились, і дівчина та не знала, що її подружка теж його любить і завидує.
От одного разу пішли дівчата вдвох на город рвати цибулю. Тоді подружка вириває одну стрілку і каже шуткуючи до тої дівчини, що ходила з хлопцем:
— Не віриш, що ти цього листка не вковтнеш?
— Чом не ковтну? — засміялась дівчина.
А та ще її піддражнює:
— Закладаюсь, що ні!
От вона взяла й проковтнула ту стрілку. А не бачила, що всередині було маленьке ящіренятко.
От
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прокляте болото: Казки про відьом і чарівників», після закриття браузера.