Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Спустошення 📚 - Українською

Читати книгу - "Спустошення"

339
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Спустошення" автора Любомир Андрійович Дереш. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 70 71 72 ... 112
Перейти на сторінку:
напруги і зосередженості. Його погляд був спрямований у порожнечу кімнати, в якій, крім нього, не було ні душі, і Федір по закам’янілому обличчю Віктора, а також по його нерухомому погляду, зрозумів, що той перебуває в глибокій вольовій медитації. Федір пішов на кухню, приготував каву і хвилин сорок ще читав книжку, залишену на кухні (це був принесений спеціально їх колегою Юліус Евола — тою самою, в якої на експерименті зірвало дах), перш ніж Віктор вийшов з медитації, й, потягуючись і розминаючи шию, повернувся з кімнати для медитацій.

Сонце холодним диском закочувалося за обрій, заливаючи офісну кухню майже погаслим жовтим натрієм.

— Ну че ты, как ты, друг? — спитав Віктор. У дверях кухні він стояв весь покритий цим липучим жовтим світлом, нагадуючи високу хижу птаху.

— Загалом — непогано, — озвався Федір. — Що тут у вас відбулося? Де всі?

— Пошла реакция, — відповів Віктор, сідаючи біля Федора і дістаючи прихований спеціально для себе зефір. — Олегович, похоже, вошел в струю, начались мощные движения. Он ездил пару дней назад в Калмыкию, к буддистам, и там похоже, будет открыт еще один центр по разработке психоинженерных языков. У них люди в контексте, что такое работа с сознанием, более-менее понимают, поэтому им это все не в новость и не чуждо. Меня зовет к себе. Все ускоряется, и у некоторых участников начались сомнения, туда ли мы идем. Так что их пришлось отстранить.

Віктор, сказавши це, закинув собі в рот зефір і став вдумливо жувати.

— Я випадково побачив твій наказ про відсторонення...

Віктор кивнув, дивлячись у далечінь.

— У отдельных участников начались свои процессы. Начали сюда религиозную тему приплетать. Я их попытался убедить отстроиться от всего этого, но они не понимают, что это их личные ограничения.

Подумавши, Віктор пояснив:

— Нашлась статья Гурова еще позапрошлогодняя, где он размышляет на тему рас, про их связь с волей. Он там использует термин «метафашизм» и тому подобное. Цитирует Гюнтера и так далее. На самом деле, ничего запредельного, просто логическое продолжение мыслей о том, что воля себя разворачивает в разных расах в большей или меньшей степени, и белая раса — это лишь символ ясного сознания, выраженный в физиологическом носителе. Из этого вытекает идея о том, что белая раса должна осуществлять экспансию, но не может этого делать так как угнетена либеральной теорией.

— Цікаво, — озвався Федір. — А ти як до цього ста­вишся?

— Ну как... Как цивилизационное решение — вполне приемлемая картинка. Отвечает, в целом, на вызовы времени. А вообще, я считаю, что мы вовремя очень в «Соме» оказались. За Борисом Олеговичем наблюдает СБУ, а телефоны всех его друзей уже давно прослушиваются. Так что, Федя, ты тоже под колпаком, и я, Слава, и нас уже давно мониторят. Но если дело дойдет до разделения с Гимназией, я предпочту остаться здесь... В общем, всех уносит, потому что не достаточная глубина практики. Надо укреплять волевую позицию. Приходи к нам по вечерам, друг, у нас теперь тут каждый вечер полуторачасовая медитация на закате, очень хорошо крепит.

Федір прислухався до себе і до відчуття тиші, що стояла в цей вечір у офісі «Соми», а Віктор, задоволений, закинув собі в рот ще один зефір. До Федора, поки він був на «лікарняному», доходили чутки, що останнім часом Віктор змінився — став різкішим і категоричнішим — мабуть, це було наслідком серйозних зобов’язань, яку він узяв на себе: Віктор відповідав за стратегічний менеджмент «Соми Інкорпорейтед», а останні кілька тижнів ще й курував від імені компанії-партнера «Нейродайнемікс» проходження мовного експерименту.

— А че у тебя? Ты как-то изменился. Похудел, что ли? Изможденный ты какой-то. Переколдырило, наверное?

— Були певні проблеми, але вже все нормально, — сказав Федір.

— Ну расскажи, — уже тепліше озвався Віктор. — Что-то личное?

— Ну, можна й так сказати. Підковбашувало добряче, — сказав він коротко. — Я пережив... не знаю, напевне, це і був ексцес. Щось дуже схоже на зрив. Якось при нагоді розкажу.

— Я понял, — озвався Віктор і зміряв його важким суворим поглядом.

Віктор мав моторошний вигляд — кількаденна неголеність лягала свинцевою тінню йому на обличчя, риси загострились, і лик його став іще нещаднішим, ніж був.

— Одним словом, я готовий включатися, — сказав Федір.

— Это хорошо, что ты это пережил. У нас все через это проходят. Слушай, сходи к Вале, пообщайся, она тебе все по полочкам разложит. Она через пару дней тоже в Киев вернется — сейчас под Питером, в Барыбино сидит, там самая мощная группа, — сказав Віктор. — Я только что оттуда. Там покамест Слава вместо меня. Сейчас языковая программа пошла мощно, идет поиск конструкторского решения по Лингвошлему. Олегович сейчас вообще на космический уровень вышел. Он включился в этот проект «Россия 4000», там тоже технарей хватает. Если сделать пиктограмное общение популярным, осваивать ихние аватары будет значительно проще, так что они обеими руками «за». Есть перспективы продвинуть этот проект на государственном основании в Сколково. Но если аватары поставят на вооружение в российские войска, тогда это будет уже заказ на миллионы долларов. А технология визуальных языков может стать бóльшим взрывом, чем социальные сети.

— А що Карманов?

— Да че, понимает, что нужно сотрудничать. Но у Генерала сейчас серьезные опасения, что проект может выйти из-под контроля. Его этот альянс с государственными структурами беспокоит. Он больше настроен на экспансию на Запад, а Гуров смотрит на Восток, в частности, на Японию, Китай и Корею. В ходе стратегирования было решено делать ставку на культурную инноватику — чтобы опережать развитие военного направления и создавать новые средства связи и коммуникаций.

— А де зараз Карманов?

— Да собственно, это как раз проблема. У него же своя внутренняя практика была, ты же в курсе, верно? Мне сегодня в обед его жена, Вика, позвонила, чтобы я срочно приехал, потому что у него состояние невменяемое практически. Я же почему прилетел на две недели раньше. Он сейчас у себя дома, но в очень плохом состоянии. Кстати, ты бы мог этим вопросом заняться? У меня просто нет сейчас на это времени, нужно как-то этот весь хаос опять в кучу собирать, с этой ихней реакцией... Вы же с Генералом в близких отношениях, он, наверное, тебя будет больше рад видеть, чем меня.

— А що трапилося?

— Похоже, крышку сорвало. Буянит в бреду, никого не узнает. Поедешь к нему? Желательно прямо сегодня, или даже, прямо говоря, желательно прям щас. У меня сульфозин от Бориса

1 ... 70 71 72 ... 112
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спустошення», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Спустошення"