Читати книгу - "Стів Джобс"

дивився Джобсу прямо в лице і говорив приблизно те ж саме: йому подобався Джобс, але підтримував він Скаллі. Реґіс Мак-Кена, котрий був присутній на зборах виконавчого комітету як незалежний консультант, був прямішим. Він глянув на Джобса і сказав, що той неготовий керувати компанією, — те, що він уже говорив йому раніше. Інші також узяли бік Скаллі. Для Білла Кемпбела вибір був нелегким. Йому подобався Джобс, і він не любив Скаллі. Його голос тремтів, коли він сказав Джобсу, що буде підтримувати Скаллі, і закликав їх обох щось придумати і знайти для Джобса якусь роль у компанії.

— Ви не можете дозволити Стіву залишити компанію, — сказав він Скаллі.

Джобс виглядав розбитим.

— Ну що ж, я бачу, як все складається, — сказав він і вискочив з кімнати. Ніхто не пішов за ним.

Він повернувся до свого офісу, зібрав свою команду Macintosh і почав плакати. Сказав, що йому доведеться покинути Apple. Коли він намірився вийти з кімнати, його зупинила Дебі Коулмен. Вона та інші колеги порадили йому заспокоїтися і не робити різких рухів. На цих вихідних йому потрібно згрупуватися. Може, ще було можливо врятувати компанію від розвалу.

Скаллі був спустошеним після своєї перемоги. Як поранений воїн, він відступив до офісу Айзенстата і попросив у корпоративного адвоката, щоби той його підвіз. Коли вони сіли у «Порше» Айзенстата, Скаллі почав плакатися: «Я не знаю, чи витримаю це». Коли Айзенстат запитав, що він має на увазі, Скаллі відповів: «Думаю, я подам у відставку».

— Ти не можеш, — почав протестувати Айзенстат. — Тоді Apple розвалиться.

— Я подам у відставку, — повторив Скаллі. — Не думаю, що я хороша кандидатура для компанії.

— Я думаю, що так ти визнаєш себе винним, — відповів Айзенстат. — Ти мусиш протистояти Джобсу.

Дружина Скаллі здивувалася, коли він прийшов додому посеред робочого дня.

— Я програв, — сказав він зневірено.

Вона була мінливою жінкою, якій ніколи не подобався Джобс, якій не подобалася і безрозсудна пристрасть її чоловіка до тієї особи. Тож коли вона почула, що трапилося, вона заскочила у машину і швидко поїхала до Джобсового офісу. Там їй сказали, що він пішов до ресторану Good Earth, і вона поїхала туди та висловила Джобсові своє обурення прямо на парковці, де він стояв зі своєю командою з Macintosh.

— Стів, можна тебе на хвильку? — покликала вона Джобса. У нього від здивування аж щелепа відпала. — Ти взагалі мусиш молитися, що знав Джона Скаллі.

Джобс відвів погляд.

— А ну дивися мені в очі, коли я з тобою розмовляю, — звеліла вона. — Коли я дивлюся в очі більшості людей, я бачу їхню душу. Коли я дивлюся в твої очі, я бачу бездонну яму, порожню дірку, мертву зону.

І пішла геть.

Субота, 25 травня

Майк Мюррей поїхав до будинку Джобса у Вудсайд, щоби порадити йому дещо. Він має прийняти пропозицію працювати в AppleLabs і не залежати від головного офісу. Джобс, здавалося, був готовий до розгляду цієї пропозиції. Але спочатку він хотів помиритися зі Скаллі. Він зателефонував Скаллі і здивував його пропозицією перемир’я. Джобс запитав, чи могли б вони зустрітися того вечора і прогулятися пагорбами над Стенфордським університетом. Вони прогулювалися там у щасливіші часи, тож, можливо, там вони змогли б дійти згоди.

Джобс не знав, що Скаллі сказав Айзенстату, що він хоче звільнятися, але тоді це не мало значення. За ніч Джон змінив своє рішення і вирішив залишитися у компанії. Незважаючи на вибух день перед тим, він усе ще хотів подобатися Джобсу. І тому погодився зустрітися наступного вечора. Якщо Джобс готувався до перемир’я, то це явно не позначилося на виборі фільму, який він обрав для перегляду з Мюрреєм того вечора. Він вибрав фільм «Паттон» — епічну історію про генерала, який ніколи не здавався. Але він позичив касету з фільмом батькові, який колись переправляв війська для генерала. Тож разом із Мюрреєм він поїхав до будинку, в якому провів своє дитинство, щоби забрати фільм. Його батьків не було вдома, а у нього не було ключів від будинку. Вони обійшли будинок, перевіряючи, може, є якісь незачинені двері чи вікна, і врешті-решт здалися. Крамниця відеофільмів не мала «Паттона», і вони подивилися адаптацію фільму Гарольда Пінтера 1983 року «Зрада».

Неділя, 26 травня

Як і планувалося, Джобс і Скаллі зустрілися у студентському містечку Стенфорда в неділю ввечері і кілька годин гуляли посеред пагорбів та пасовищ. Джобс повторив своє прохання отримати діючу роль у компанії. Цього разу Скаллі був незворушним. Він повторював, що це не спрацює. Скаллі переконував його, що він має бути розробником продукції у лабораторіях і управляти ними, а Джобс заперечував це, повторюючи, що з нього хочуть зробити «підставну особу». Знехтувавши реальною ситуацією, він запропонував Скаллі відмовитися від керування і віддати йому повний контроль над компанією.

— Ти можеш стати керівником, а я буду президентом і головним виконавчим директором, — запропонував Джобс.

Скаллі здивувала серйозність, з якою він говорив.

— Стів, це нісенітниця, — відповів він.

Тоді Джобс запропонував поділити обов’язки з керування компанією — щоби він відповідав за продукцію, а Скаллі — за ринок і бізнес-сторону. Але правління не лише підтримало Скаллі, але й попросило його змусити Джобса підкорюватися.

— Керувати компанією повинна одна людина, — відповів він. — Я отримав їхню підтримку, а ти ні.

Дорогою додому Джобс зупинився біля будинку Майка Маркули. Його не було вдома, і Джобс залишив йому записку з проханням повечеряти разом того вечора. Він також запросить головних працівників із команди Macintosh. Джобс сподівався переконати Маркулу, що той помилився, підтримавши Скаллі.

Понеділок, 27 травня

День пам’яті був теплим і сонячним. Працівники з Macintosh Дебі Коулмен, Майк Мюррей, С’юзан Барнс і Боб Бельвіль — приїхали до Джобсового будинку у Вудсайд за годину до запланованої вечері, щоби продумати стратегію. Сидячи у дворику та спостерігаючи захід сонця, Коулмен порадила Джобсу прийняти пропозицію Скаллі стати розробником і працювати в AppleLabs. З усього внутрішнього кола Джобса Коулмен була найбільшою реалісткою. За новим організаційним планом Скаллі призначив її керувати виробничим відділом, бо знав, що вона вірна Apple загалом, а не лише Джобсу. Інші були хижаками. Вони хотіли переконати Маркулу втілити реогранцізаційний план і поставити Джобса до керівництва.

Коли Маркула з’явився, то погодився слухати,