Читати книгу - "Марсіянин"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Отже я повинен вижити поза Габом 100 Солів.
“А як же МЗЧ? - спитаєте ви мене (у моїй хворій уяві). - У ньому немає запасів? Хоча б повітря й вода?”
Ні. Дуля з маком.
У нього є повітряні баки, але вони пусті. У будь-якому разі місія Арес потребує багато О2, N2 й води. Навіщо відправляти їх разом із МЗЧ? Ліпше хай команда наповнить МЗЧ із Габа. На щастя для моєї команди, за планом місії Мартінез наповнив баки МЗЧ у Сол 1.
Обліт станеться на Сол 549, то ж я маю виїхати до 449-го. Це дає мені 257 Солів щоб зібрати своє манаття.
Виглядає, наче часу вдосталь, так?
За цей час я повинен змінити ровер, щоб він міг везти атмосферний решулятор, оксигенатор та відновлювач води. Я зву їх “Великою трійцею”. Усі три мають бути у приміщенні з тиском, але у ровері недостатньо місця. Усі три повинні бути увімкнені увесь час, але батареї ровера не зможуть тримати це навантаження довго.
Ровер такоє має везти усі мої харчі, воду, сонячні стільники, додаткові батареї, мої інструменти, деякі запасні деталі і Патфайндер. Як мій єдиний засіб зв’язку з НАСА, Патфайндер поїде на даху, у стилі Бабусі Клампет. (прим.п., героїня ситуативної комедії The Beverly Hillbillies, 1962-1971)
Треба розв’язати багато проблем, але зі мною багато розумних людей для цього. Вважайте, уся планета Земля.
НАСА все ще опрацьовує деталі, але ідея у тому, щоб використати обидва ровери. На одному їхати, а другий використати як причеп для усього лайна, що треба узяти з собою.
Доведеться багато змінити у конструкції цього причепа. І кажучи “зміни у конструкції”, я маю на увазі “вирізати велику дірку у корпусі”. Відтак я зможу занести Велику трійцю й використати полотно Габа, щоб прикрити цю дірку. Воно випнеться назовні, коли я поверну тиск у ровері, але втримається.
Як я виріжу великий кавалок з корпусу ровера? Дозвольте моєму любому помічникові Венкату Капуру пояснити:
[14:38] ЛРР: Впевнений, тобі цікаво, як вирізати дірку у ровері.
Наші експерименти показують, що дриль для зразків каміння, може пройти через корпус. Шкода для свердела мінімальна (камені твердіші за вуглецевий композит). Можеш просвердлити дірки по лінії, а потім вирубати долотом містки між ними.
Сподіваюсь, ти любиш свердлити. Свердел має ширину 1 см, простір міждірками буде 0,5 см, а загальна довжина різу - 11,4 м. Це 760 дірок. На кожен знадобиться 120 секунд свердління.
Проблема: дрилі не розраховані на проекти з конструювання. Їх призначено для швидкого отримання зразків. Батерій вистачає лише на 240 секунд. У тебе є два дрилі, але все одно ти можеш зробити лише 3 дірки до наступного заряджання. А заряджання триває 41 хвилину.
Це 173 години роботи при обмеженні 8 годин ПЧД на день. Це 21 день свердління, а це занадто довго. Усі наші інші ідеї зав’язані на умові, що вирізання вдасться. Якщо ні, нам потрібен час, щоб вигадати нові.
Тому ми хочемо, щоб ти під’єднав дриль напрямки до мережі Габа.
Дрилю потрібні 28,8 В та 9 А. Єдина система, котра може витримати таке, це система заряджання ровера. Вона дає 36 В, 10 А максимум. Раз у тебе їх дві, ми не проти, якщо ти зміниш одну.
Ми надішлемо тобі інструкцію, як зменшити напругу й поставити новий запобіжник в систему, але впевнений, ти вже знаєш як.
Завтра я гратимусь з високою напругою Не уявляю, що може трапитись поганого!
Журнал: Сол 193
Я спромігся не вбити себе сьогодні, навіть при тому, що я працював з високою напругою. Ну, насправді було не так вже й цікаво. Я від’єднав лінію перш ніж зіпсую усе.
За наданою інструкцією я перетворив кабель для заряджання ровера у джерело живлення дриля. Отримати потрібну напругу було справою додавання кількох резисторів, яких у мене є вдосталь у моєму електронному наборі.
Довелось зробити власний запобіжник на 9 А. Я вставив три 3 А запобіжники за паралельною схемою. У разі короткого замикання, вони згорять усі разом.
Відтак треба було прилагодити кабель до дриля. Досить схоже на те, що я робив із Патфайндером. Вийняти батареї й замінити їх електроживленням від Габа. Але цього разу було набагато легше.
Патфайндер завеликий, щоб пройти через повітряний шлюз, тому я вимушений був робити усе дротування назовні. Працювали колись з електронікою будучи одягненими у скафандр? Ще той біль у дупі. Довелось навіть робити верстак з посадкових опор МПЧ, пригадуєте?
Хай там як, дриль легко пройшов через повітряний шлюз. Він лише метр заввишки, а форма як у відбійного молотка. Ми брали наші зразки стоячки, як астронавти Аполона.
Також, на відміну від знущання з Патфайндера, у мене була повна схема дриля. Я вийняв батареї та під’єднав електродроти туди, де вона була. Відтак, узявши дриль та його новий кабель, я під’єднав його до зміненого зарядника ровера та увімкнув.
Запрацювало на славу! Дриль обертався у щасливому забутті. Невідомо як мені вдалось зробити усе з першої спроби. Глибоко в думках я гадав, що обов’язково засмажу дриль.
Ще не було полудня. Я подумав, чом би не перейти до свердління?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Марсіянин», після закриття браузера.