Читати книгу - "Вибухова парочка, Аріна Вільде"

- Хто там? - я не поспішаю відкривати двері. Ніч, самотня жінка - котів виключаємо зі списку, - мало який маніяк намагається пробратися до мене?

- Люба, це я, впусти, а? - глухий і до болю знайомий голос, який змушує моє серце забитися з подвійною силою.             

- Йди геть! - трохи з надривом, але майже впевнено.

- Люба, впусти, а? Мені потрібна швидка допомога.

- А більше тобі нічого не потрібно? - питаю роздратовано і намагаюся контролювати свою руку, яка так і прагне відкрити ці чортові двері і заглянути нахабі в очі. Навіть думати не хочеться про те, що він добре провів час з Лізою, а тепер до мене за добавкою з'явився. - Що, Ліза не витримала твого темпераменту?                       

- При чому тут моя колишня? - О, значить, я вгадала, їх пов'язує не тільки шкільна лава, а й більш тісні відносини. - У мене тут ніс, здається, зламаний, може, впустиш все-таки чи мені всі сходи  залити своєю кров'ю для переконливості?                  

- Що? - я приникаю до вічка, намагаючись розглянути чоловіка по ту сторону дверей і бачу лише голову Кіра. Він затискає пальцями ніс, але розгледіти що-небудь особливо не вдається.

Я в поспіху відкриваю двері і мої очі розширюються від жаху. Біла сорочка розірвана в декількох місцях, з плямами від крові, обличчя в садинах, а ніс розпух. Царьов зараз більше схожий на бомжа, ніж на багатого мажора. В голові проносяться десятки варіантів того, що могло з ним статися: від грабіжників, до розлючених чоловіків, які помстидися йому за зв’язок з їх дружинами.                 

- Боже, що сталося? Це тебе так супутник Лізи відгамселив? - не можу втриматися від їдкого коментару, пропускаючи його в квартиру.

- Дуже дотепно. Луснеш від сміху.                  

Кір впевнено прямує в бік ванної кімнати і я йду за ним слідом. Чекаю хоч якихось пояснень, але він мовчки включає воду в раковині, змиває з лиця кров, а потім різкими рухами починає позбавлятися від одягу. Я відвертаюся в бік, коли на підлогу летять штани разом з боксерами і ковтаю підступивший до горла ком. Ось вже точно не час  витріщатися на Царьова в чому мати народила, коли твердо вирішила не мати з ним ніяких справ, крім робочих відносин.                              

- Я підготую лід для твого носа, - знаходжу вагому причину піти з ванної кімнати і Кір, на мій подив, навіть не просить мене затриматися. Почухать спинку, наприклад, або надати моральну підтримку. 
 

——

Сьогодні невеличка прода, продовчення завтра!