Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Альманах видів, Kira Night 📚 - Українською

Читати книгу - "Альманах видів, Kira Night"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Альманах видів" автора Kira Night. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 71 72 73 ... 75
Перейти на сторінку:
Частина 67. Наслання

Я прийшла до тями в мед відсіку. Побачивши білі лампи, мене охопила паніка і я схопилася з кушетки, кинувшись на вихід. На мені були одягнені біла футболка і штани, шия і плече неймовірно боліли, але потрібно було терміново вибиратися поки я це Я. 

А я це Я…?

Я зупинилася в коридорі та озирнулася. Було щось знайоме тут, але що саме я ніяк не могла згадати. Почувши голоси з-за рогу я швидко побігла у зворотний бік. Несучись по коридорах, перестрибуючи через людей, що зустрічалися по дорозі, я добігла до великих різьблених дверей і увірвалася всередину, відчуваючи що там безпечно. Опинившись усередині, я озирнулася. У кімнаті стояв великий стіл, кілька крісел, невеликий диванчик, поряд із яким був столик із алкоголем, а на стінах висіли картини. Відчувши сильний напад втоми я підійшла до дивана на тремтячих ногах, взяла плед і впала на нього, відразу заснувши.

 

Як ти міг її втратити? - загарчав Хамід на Віктора. - Я залишив її на кілька годин, а ти її втратив?! Ми її знайдемо! Мої хлопці бачили, як вона бігла по комплексу, я підняв усіх на обшук підземель і всіх прилеглих районів. - він повернувся до друга. – Ми обов'язково її знайдемо!

Злий Хамід слідував за Директором до його кабінету щоб переглянути записи з камер і самому висунутися на пошуки. Він не міг втратити її знову, одразу після того, як знайшов. Просто не міг!

Зайшовши до кабінету, Віктор сів у крісло і швидко почав відкривати записи з камер, шукаючи їх фурію. Хамід відвернувся до вікна і дивився в далечінь, на ліс, після чого втомлено заплющив очі. Він практично не спав останні чотири місяці, а вона, як спляча красуня весь цей час просто лежала в лазареті і не прокидалася. Всю гидоту, якою її накачував Лумін, вони вивели з її крові, а роздерте плече і шия загоювалися від мазі, яку дав Віктор. Але вона все ж таки не прокидалася.

Знайшов. - сказав Віктор і повернув екран до друга.

Хамід озирнувся і пильно дивився на записи з камер.

Ось це швидкість. - Віктор аж свиснув. Вона що... горить?! - спитав Хамід, поставивши запис на паузу. Навколо дівчини був силует із вогню, з величезними крилами за спиною. Ага. - відповів Віктор і відкрив фотографії, на яких було видно випалений відбиток долоні на стінах у різних місцях. - Вона залишила кілька таких слідів, коли перелітала через моїх хлопців. Мммммррррр… - почулося з віддаленого кінця кабінету, від чого чоловіки різко встали.

Плед на дивані заворушився і ніби перекинувся на інший бочок. Повільно підійшовши до дивана, Хамід підняв плед і побачив свою пропажу, на пошуки якої підняли сотні людей.

 

"Зупиняйте пошуки, ми її знайшли." - Сказав у рацію Віктор, підходячи ближче.

 

Одяг на дівчинці був місцями обгорілий, але сама вона, здавалося, була в нормі. Хамід ніжно погладив дівчину по волоссю і вона сонно розплющила очі.

 

Хамі.. милий.. - промуркотала я потягуючись. Так, мала, це я.. - чоловік опустився перед диваном навколішки. Не йди .. - я заплющила очі, від чого на носику з'явилася забавна складочка. Я нікуди не піду. Обіцяю. - він ніжно гладив мене по волоссю, дбайливо, ніби боявся зламати. Нехай цей сон ніколи не закінчується. Люба... це не сон ... я правда тут, з тобою ... - по щоці чоловіка покотилася сльоза.

Різко розплющивши очі я сіла на дивані і подивилася на чоловіка переді мною. В моїх очах горів вогонь, переливаючись різними кольорами.

Ні. Це не ти. – я відпустила його руки. - Я вбила тебе.. сотню разів я вбивала тебе.

Я встала і позадкувала до дверей.

Кіро, ти мене не вбивала. Ну, всього разок, за нашої першої зустрічі. Але я давно пробачив тебе. - він усміхнувся, встаючи. Ні! Ні ні ні! - я опустилася на підлогу, затиснувши голову руками. - Не муч мене! Не примушуй мене знову!

 

“Кіра, це реальність. - Почула я в голові голос Лори. - Він живий."

"НІ!" - я пронизливо закричала, так що скло у вікні з тріском розлетілося, а чоловіки впали.

“Кіра, він ЖИВИЙ! - Наполегливіше говорила зі мною Лора. - Ти врятувала його, а не вбила, і ви обидва ЖИВІ!”

"Чесно?" - З недовірою тихо запитала я у голосу.

“Ти знаєш, що я ніколи тобі не брехала. Тому ти мене й покликала” - відповіла Лора.

 

Я підняла голову на чоловіків, у них йшла кров, а уламки скла, спрямовані силою мого голосу, стирчали з їхніх тіл. Я підлетіла до них і почала швидко діставати скло. З моїх очей лилися сльози.

Не плач, люба. - Хамід витер сльози з моєї щоки. - Я тебе знайшов. Ай! - він смикнувся, коли я дістала великий уламок з його плеча. - Вибач що так довго..

 

Допомагаючи чоловікам підвестися я подивилася на них. Живих. Тих, що стоять переді мною в крові, уламках скла, порваному одязі, але живих, і не могла повірити своїм очам.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 71 72 73 ... 75
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Альманах видів, Kira Night», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Альманах видів, Kira Night"