Читати книгу - "Візерунки долі. Я проти, Аграфена Осіння"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Ні, не прокинулася, – голос Діна став серйозним. – Вона зовсім не прокинулася. Камін, чи знаєш, не варто залишати без нагляду.
– О, Боже! – я навіть закрила рот руками від жаху. – Вона згоріла живцем!
– Врятувати її було неможливо. Король нікого не покликав, щоб стежити за сплячою дружиною.
– А що було далі? – підштовхнула я його до продовження історії.
– Іррешим пережив свою дружину всього на тиждень. У відчаї від горя, він гнав коня через поле і зламав шию, коли той його скинув. Наступного дня після похорону на надгробній плиті з'явився напис:
«Хай буде проклятий навіки той, хто через пиху та блуд, втратив свою єдину кров і плоть. Не знайти йому спокою, поки не впорається з прокляттям рівноцінною міною.»
Після цього в палаці оселився привид.
– Чому ти сказав, що він викупив свою провину?
– Життя королеви за життя королеви – це рівноцінний обмін. Іррешим більше не з’явиться в палаці, а напис зник з надгробка.
Я задумалася. Життя – непроста річ. Одна помилка може спричинити ланцюг трагедій, які вже неможливо буде виправити.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Візерунки долі. Я проти, Аграфена Осіння», після закриття браузера.
