Читати книгу - "Зібрання творів у семи томах. Том 7. Історична проза, статті, матеріали, Микола Васильович Гоголь"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ой у полі трава шам, там,
Він до мене ходить сам, сам.
Черевички в білих ручках несе,
Він до мене босий чеше.
Щоб підківки не брянчали,
Щоб собаки не гарчали,
Щоб вороженьки мовчали.
ТА ПО ДОРОЗІ ЖУК, ЖУК, ПО ДОРОЗІ ЧОРНИЙ
Та по дорозі жук, жук, по дорозі чорний,
Подивися, дівчино, який я моторний.
Подивися, глянься, який я удався,
Хіба даси копу грошів, щоб поженихався.
ДІВЧИНО, СПОДІВАЙСЯ ТАЛАНУ
Дівчино, сподівайся талану,
Казав хлопець: «Увечері прилину».
А дівчина сподівалася,
Три дні хати не мела й не вмивалася.
ОЙ ТИ БРІВ, ЧОРНОБРИВ
— Ой ти брів, чорнобрив,
Чом до мене не забрів?
— Та нема охотоньки
До дівчини-сиротоньки.
— Чом, чом не прийшов?
— Бо чобіт не найшов.
Материних не беру,
Бо устілки погублю,
А сестра не дала,
Бо й собі добула,
А батькових не хочеться,
Бо подошви волочаться.
ОЙ ЇХАВ, ЇХАВ, ЇХАВ, А СОРОЧКА З МІХА, З МІХА
Ой їхав, їхав, їхав, а сорочка з міха, з міха,
А подтичка із рядна, що не стало полотна.
Ой їхав, їхав, їхав, чом до мене не заїхав?
А я тебе виглядала, сім раз хату виметала.
Ой їхав, їхав, їхав, чом до мене не заїхав?
А я рибку варила, по кусочку ділила:
В кого чорний усок, тому рибки кусок,
А в кого сіда борода, тому й юшки шкода.
ТА ЇХАВ, ЇХАВ ЯРМАРКОВИЙ
Та їхав, їхав ярмарковий,
Їхав, їхав безтолковий,
Заїхав до тітки,
Запутавсь в півмітки.
Лихо ж твоїй, кумо, мамі,
Сидів же я три дні в ямі.
А ти й не виходиш,
Тільки мене зводиш.
ЇХАВ, ЇХАВ, ЇХАВ
— Їхав, їхав, їхав,
Чом до мене не заїхав?
— Заїхав до тіточки,
Запутався в півміточки.
Ой грай, коли граєш,
[Коли чорні брови маєш].
Нехай теща танцює,
Барабани вибиває.
А дочка нехай танцює,
Як щасливу долю чує.
Ой заграйте, музики,
В неї бризи великі.
— Мені мати пошила,
Щоб я хороше ходила,
Мені мати дала,
Щоб хороша була.
— Грай, [грай], пане Йване!
Танцюй, моя пане!
ТИ, ЧОРНА, ПОДАЙ ЧОВНА
— Ти, чорна, подай човна,
А ти, руда, ходи сюда,
А ти, біла, постій там,
Я до тебе прийду сам.
Прийшов рудий до рудої
Купувати бараболі,
Нещаслива моя доля, —
Не вкипіла бараболя…
— Ой тим вона не вкипіла,
Що ти рудий, а я біла,
Ой ти рудий, а я біла, —
Бараболя не вкипіла.
А МОСКОВКА РЯБА
А московка ряба
Поїхала по дрова,
І січе, і руба,
І на воз наклада.
Зостріла попа,
Помагайбі дала:
— Помагайбі, батюшка,
Мой батюшка.
Ой на горі журавель,
А в долині гуси.
— Вари, мати, вечеряти,
Піду до Марусі.
А в Марусі полки та лавки,
Як сів, прикипів,
Додому не схотів.
Прийшла мати заганяти:
— Іди додому, [вражий] син.
Під піл підогнала,
Очкур перервала,
Очкур з бузини,
А матня з пелени,
А холоші з маківок,
Тюпу, тюпу до дівок:
— Дівчаточки-голубочки,
Не бачили Марусеньки?
— Хоч бачили, не бачили,
Не будем казати.
Сідай же ти на коня,
Будем доганяти,
Просто мостом,
До білої хатки,
До дівчини Ганки.
ЧОМ, ЧОМ, ЧОРНОБРОВ
— Чом, чом, чорнобров,
Чом до мене не прийшов?
Чом до мене не прийшов —
Бо немає сапогов?
— А у мене сапоги —
Чорні пари обидві,
Та немає охоти
Та до тебе, сироти.
НЕ ЗАЙМАЙТЕ МЕНЕ, ХЛОПЦІ
Не займайте мене, хлопці,
По телята я йду.
Як займете ви телята,
Позивати піду.
Ой гопа, люблю хлопа,
Хоть у мене, — буде з мене, гоп!..
ТЕПЕР МЕНІ ПОГОДИЛО
Тепер мені погодило,
Що прядиво не вродило,
Та вродила чечевиця,
Та буде фартух і сподниця.
ПРЯДУ, ПРЯДУ ВАЛ, ВАЛ
Пряду, пряду вал, вал,
Люби мене, пан, пан.
Пряду, пряду мичку,
Люби мене, Грицьку.
Пряду, пряду волосіння,
Люби мене, Олексію.
ОЙ ГАЛЮ, НЕ ЙДИ У ПОЛЕ
— Ой Галю, не йди у поле,
Ой Галю, в ніжки коле,
Ой Галю милостива,
Чим ти брови намастила?
— Намастила кукурвасом,
Щоб любили хлопці часом.
Долом, долом, долиною,
А за мною, молодою, —
Кобилою вороною,
Та за мною, молодою,
Кобилою не нагнати,
Як попросе, треба встати.
Ой що тобі за чорт стався,
Що ти мене й одцурався?
Ходитимеш, бродитимеш,
Та й оп’ять мене любитимеш.
Ой ти їхав, а я спала,
Ой ти свиснув, а я встала,
Та забула попитати,
Чого ходиш коло хати,
Чого ходиш, чого блудиш,
Десь ти мене вірно любиш.
Попоходитимеш,
Попоблудитимеш,
Та оп’ять мене любитимеш.
За моєю ятрівкою
Ходять хлопці верівкою.
За моєю зовицею
Ходять хлопці улицею.
А за мною, молодою,
Ходять хлопці чередою.
ЩО ТО ГАНЦЯ, ЩО ТО ГОЖА
Що то Ганця, що то гожа,
Що то личенько, як рожа,
Що то Ганця, як портрет,
Лучше Ганці в
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зібрання творів у семи томах. Том 7. Історична проза, статті, матеріали, Микола Васильович Гоголь», після закриття браузера.