Читати книгу - "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"

— Потім поговоримо, добре?

— Ага, дай мені цього красеня, де він там, сподіваюся неподалік.

— Ем, — я зніяковіла і подивилася на Альфреда, — він зайнятий. Ми потім передзвонимо.

— Ізо, — сказав суворо Антуан, — що сталося?

— Усе добре, чесно.

— Майже повірив, а що з головою?

— Вдарили. Потім усе розповім, можна я відпочину?

— Гаразд, — пом'якшив Антуан.

На екрані з'явилася Настя з молодшим сином, Антоном. Я зітхнула трохи сумно і лягла на подушку, розуміючи, що так просто мене не відпустять.

— Привіт, — сказала подрузі — А куди щоки поділися у хом'ячка?

Королева Мартіна зазирнула в планшет і посміхнулася, дивлячись на Настю з дитиною. А подруга зніяковіла від запитання, але відповіла:

— Ми тут трохи перехворіли з ним, поки долетіли. Так що він позбувся щік, а я кілограм п'яти здається. Загалом на мені тепер все весить, навіть до вагітності такою не була. А ти чого така бліда?

— Втомилася, голова болить. Потім поспілкуємося. Ви вже оселилися?

— Так, поки що в готелі. Гаразд відпочивай, а то тут Єгор біжить і він тітку не відпустить. Бувай, — швидко сказала подруга і вимкнула зв'язок.

— Щокастик став якось занадто худим, — сказала я Мартіні.

— Ще від'їсться.

Я поклала планшет поруч із собою, заплющила на мить очі й провалилася в темряву.

— Ізо, — покликала королева і погладила по щоці, я не відреагувала — Ізо, ти спиш? Докторе, це нормально?

— Ні, — сказав задумливо лікар і підбіг до мене, залишивши лікування Альфреда.

Королева відійшла, пускаючи його до мене. Лікар посвітив мені в очі, і сказав Альфреду.

— Закутуй її в ковдру і неси в медпункт.

— Що з нею? — з жахом запитала королева.

— Ускладнення травми. Подробиці потім.

Прокинулася, коли мене поклали на кушетку в медпункті.

— Чому я тут?

Лікар не відповів, а почав сканувати, потім вигукнув:

— У вас не так давно була операція на серці?!

— Що зі мною?

— Ускладнення після удару по голові. На додачу ваш організм виснажений і вже на межі своїх можливостей. Вам протипоказані будь—які травми і переживання в найближчі пів року. Інакше ви можете померти. Просто заснути і більше не прокинутися.

Помітила як Альфред із Марком ледь встигли спіймати Мартіну, яка зомліла.

— Усе так погано, — тихо запитала я.

— Так.

— І що ви порадите?

— Поки ви на цьому кораблі будете лежати тут під моїм безперервним контролем.

Лікар підійшов до королеви і підсунув вату під ніс, вона одразу чхнула і прокинулася.

— Ваша Величносте, з нею все буде добре. Просто потрібен повний спокій, і жодного стресу.

— А можна я тоді в себе в каюті буду лежати або хоча б одягнутися?

— Тільки одягніться, я хочу поспостерігати за вами і за можливості поправити ваше здоров'я. Потім передам вас під опіку іншого лікаря.

— Зрозуміло. Альфред, принесеш мені що небудь зручне? І напевно поспілкуйся з Антуаном, бо нервуватиме.

Коханий тільки кивнув і пішов. Королева сіла поруч зі мною і погладила по руці. Лікар подивився на неї і сказав.

— Вам краще ще прийняти заспокійливого і поспати. Не хочу, щоб ви теж злягли, тільки з нервовим зривом.

Коли Альфред прийшов, Мартіни вже не було, її лікар відправив у супроводі Марка у свою каюту. А я змогла одягнутися і знову лягла на кушетку. Лікар під'єднав до мене дроти апаратури і порадив відпочивати. Щойно я заснула, Альфреда відправили в нашу каюту, щоб не маячив тут. Він одразу набрав Антуана, щоправда відповіла Настя, за кілька секунд з'явився Антуан.

— Ну що красунчик розповідай, що у вас там сталося?

Альфред задумався і запитав:

— Вам із якого моменту почати? Про перестрілку вже розповідав.

— Скажи прямо, Іза вагітна? — запитала Настя.

Альфред зніяковів, потім узяв себе в руки і відповів:

— Начебто ні. Ну або поки що сама не знає, — останнє сказав із хитрою посмішкою.

Настя одразу скривилася і відійшла від екрана, за кілька секунд повернулася з Антошкою.

— Куди щоки діла?

Тут уже Настя зніяковіла. А Антуан весело посміхнувся з їхнього спілкування.

— А якщо серйозно, де ви зараз? — запитав Антуан.

— Летимо на військовому кораблі. Поверталися на планету з урасами, щоб підібрати тих, хто нібито зазнав аварії, — Альфред скривився, наче від зубного болю, — а це все було підставою і грамотним спектаклем.