Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд 📚 - Українською

Читати книгу - "Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Зіграємо в сім'ю, сестричко?" автора Соломія Даймонд. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 71 72 73 ... 86
Перейти на сторінку:
34 глава

*Алекс

— Міє, я не жартую! Відкрий ці кляті двері! —  Я був на грані та вже не міг стримуватись. Хотілося виплеснути весь біль, що пронизав моє тіло та знівечену душу. Шкода, що зараз я був не на рингу.

— Це все через ту сварку? Саме тому ти так вчинив і в такий спосіб вирішив провчити мене, бо я не погодилася з твоєю думкою? Скажи мені правду, Алексе. Я хочу почути її.

— Я не робив абсолютно нічого! Я не давав нікому інтерв’ю, — закричав я, міцно стискаючи зуби.

— У мене немає причин вірити тобі.

— А як же Ми? Ти так просто повіриш в цю брехню й покінчиш з нами?

— Немає ніяких Нас і ніколи не було! Це всього лише були мої мрії, які так ніколи й не стануть реальністю. — Вона нарешті відчинила двері й вийшла з вбиральні. Я хотів міцно обійняти Мію, але вона зупинила мене, простягаючи руку між нами.

— Ти дав моєму серцю знову розбитися. Знаєш, я думала, що вогонь в якому я горіла раніше, вже не може розгорітися сильніше, але я помилялася. Проте, не думай, що це полум’я не зачепить тебе. Ти дав мені хороший урок, Алексе. Більше немає мене колишньої. Я заставлю тебе поплатитися за все, що ти зробив мені. Ти будеш палати в цім пеклі разом зі мною. — Вона підійшла до мене впритул і глянула прямо в очі, випрямившись. Я взяв її руку й приклав до своїх грудей.

— Ти пам’ятаєш? Якщо не віриш моїм словам, то повір хоча б йому! — Я вже навіть не зважав на сльози, що цівкою стікали по моїх щоках. Мія заперечно похитала головою, криво усміхаючись.

— Я не відчуваю абсолютно нічого. — Вона вказала пальцем на моє серце. — Тут порожньо!

— Ти помиляєшся… — Вона забрала руку й відступила.

— Я помилилася, коли вирішила, що можу довіряти тобі!

— Любий, нарешті я тебе знайшла! — Ася взялася нізвідки й накинулася на мене з обіймами. Від неї смерділо дешевим пивом.

— Що з тобою? — Вона була в жахливому стані і їй явно потрібна була допомога. — Де  Берт?

— Ми більше не разом. Я зробила все, як ти мені казав. Ти вже розповів їй про те, що тобі потрібен був лише секс від неї? — Вона вказала рукою на Мію. Я здивовано витріщився на свою подругу, яка зараз молола дурню.

— Асю, ти випила. Тобі потрібно відпочити. — Я хотів допомогти їй присісти на невеличкий диванчик, але вона відмахнулася  рукою, ледь не спіткнувшись об килим.

— Так, але яке це має значення? Ходімо розважатися! Ти ж обіцяв мені, що після того інтерв’ю ти покинеш її та повернешся до мене. Хоча… — Вона лукаво посміхнулася і перевела погляд на Мію. — Ми ж і не розлучалися. Мієчко, надіюсь, ти розуміла, що він не чекав на тебе весь цей час, а паралельно розважався зі мною? Цей дурень думав, що з тобою буде добре в ліжку, але він помилився і потім не знав, як тебе позбутися й придумав цю ідею з інтерв’ю.

Мія дивилась на мене, не промовляючи жодного слова.

— Асю, перестань брехати! Я не робив цього… — Мія знову підійшла ближче й вліпила мені ляпаса.

— Який же ти покидьок! Кожне твоє слово, твій вчинок — усе це фальш… — Вона вдарила мене в груди і я помітив, як її коліна підкошуються. — І все заради того, щоб переспати зі мною… Ти огидний мені, Алексе. І знаєш, ти нічим не кращий за Теодора. Ви обоє стерли в порошок моє серце! — Вона зняла свої туфлі й побігла з будинку. Останнє, що я побачив — це довгий шлейф її фатинової сукні.

— Асю, що це, чорт забирай… — Та я не встиг договорити, бо моя «подруга» впилася своїми вустами в мої. Я геть не розумів, що зараз відбувається. Все перевернулося з ніг на голову в одну коротку мить. Я відштовхнув Асю, як тільки зібрався з думками, але вже було занадто пізно. — Навіщо ти це зробила?

— Пробач, — прошепотіла вона, ледь стримуючи сльози. — Я зробила це заради нашої дитини.

— Що?

Біля нас почала збиратися юрба молоді, яка з задоволенням спостерігала за всім цим цирком. Потрібно негайно забиратися звідси! Я взяв Асю за зап’ястя й потягнув за собою. Через декілька секунд ми вже були в моєму авто.

— Будь ласка, скажи, що все це невдалий жарт. Прошу тебе, Асю. — Вона мовчки продовжувала дивитися в вікно. Я доторкнувся до її підборіддя пальцями й заставив дивитися мені в очі.

— Пробач, Алексе. Це все заради дитини. — Вона гірко почала плакати. — Я не хочу залишатися одна. Батьки вб’ють мене, якщо я не вийду за тебе заміж. Це ж такий позор. — Я заворожено продовжував дивитися на її живіт. Ні! Ні! Ні!

— Це не можливо. — Я поклав руки на руль і опустив голову.

— Можливо. — Ася дістала зі своєї сумочки тест на вагітність і простягнула його мені. — Також я була в гінеколога. Всі довідки є вдома. Якщо хочеш, то я можу показати їх тобі.

— Ми не спали разом вже дуже давно! Ти впевнена, що це моя дитина? — Я не хочу в це вірити.

— Так. 8 тиждень вагітності, Алексе. У той час в мене була близькість лише з тобою.

— Чорт! — Весь мій світ рухнув в одну мить…

— Я знаю, що ти не любиш ні мене, ні цю дитину, але я не можу вбити її. Не можу так вчинити, — Ася почала плакати ще сильніше. — Якби все було так просто, то я б назавжди втекла з Нью-Йорка й ніколи не поверталася сюди. Проте, моя мама знайде мене й заставить поплатитися за те, що я заплямувала честь нашої сім’ї…

Я буду батьком… Чи готовий я до цього? Чи зможу я стати хорошим татом? Чи зможу я дати цій дитині все, що їй буде потрібно? Сотні думок кружляли у моїй голові й не давали мені спокою. Я хотів почути ці кляті три слова. Чесно… Але вони мали пролунати з вуст Мії, а не Асі. Чому все сталося саме так?

— Це ти замовила те інтерв’ю? — запитав я.

— Ні. Я дізналася про нього, коли була на вечірці. Тоді я хотіла напитися й надіялася, що алкоголь розв’яже всі мої проблеми. Можливо, від передозування я б померла разом з цим малюком і ми обоє не становили тобі проблем зараз, але я побачила ті матеріали й зрозуміла, що швидше за все, вашим стосункам з Мією настане кінець. У мене з’явилася надія на те, що ти зможеш бути разом зі мною, якщо Мії більше не буде поруч. Знаю, що це дуже егоїстично, але у мене не було іншого варіанту, тому я придумала цю брехню, щоб зруйнувати все остаточно. Мама сказала, що я можу не повертатися додому, якщо на моєму пальці не буде обручки від тебе. Вони заблокували всі мої карточки й виставили мене за двері.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 71 72 73 ... 86
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд"