Книги Українською Мовою » 💛 Детектив » Випадковий свідок, Мерайя Д Рок 📚 - Українською

Читати книгу - "Випадковий свідок, Мерайя Д Рок"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Випадковий свідок" автора Мерайя Д Рок. Жанр книги: 💛 Детектив. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 73 74
Перейти на сторінку:
Епілог

                Сонячнної днини Ерін Фламмер приїхала в головне управління поліції Гранд-Форксу, Північна Дакота, аби забрати свої речі зі свого колишнього робочого місця. Тепер стіл, за яким вона кілька років розкривала кримінальні справи, належав іншому. Стажер Джим Брок отримав свій жено і місце в команді детектива Джексона Малкольма.

                Це було справедливо і Ерін щиро раділа за хлопця, котрого сама ж і порекомендувала на своє місце. Колишні ревнощі минулися – її думки були зосереджені на майбутній дитині, що вже скоро мала з’явитися на світ. Поважно і обережно ступаючи вперед, Ерін гордовито несла під серцем дитя, посміхаючись тією особливою посмішкою, що з’являлась на обличчях майбутніх матусь. Вона більше не соромилася цих емоцій. Її життя змінювалося просто зараз, і Ерін, нарешті, прийняла ці зміни.

                В управлінн на неї вже чекали. Колін, першим помітивши колегу, зірвався з місця, з видимою насолодою полишивши звіт, який саме писав, і підскочів до Ерін, пропонуючи спертися на лікоть, аби допомогти їй. Ще тиждень тому така підкреслена турбота роздратувала би її, але зараз вона лише посміхнулася Коліну і радо прийняла запропоновану допомогу.

                - Я схожа на вайлувате слоненя. – з посмішкою зазначила вона, крокуючи до свого колишнього робочого місця. – Це так кумедно – не бачити власних ніг…

                - Ну, ти – наймиліше слоненя в світі, щоб ти знала. – улесливо провуркотів Колін.

                - Звіти ти тепер пишеш сам! – відрізала Ерін, але не втрималась, засміялась.

                - А от і ні! – награно пихато відповів Колін. – Тепер у мене є власний раб на галерах для паперової роботи. Стажеру треба набити руку з тими звітами, та й об’єкртивно – друкує він швидше.

                - Він робить це двома руками, а не як дехто – одним пальцем. – підчепила його Ерін. – Навіть Малкольм використовує мінімум три, а то й п’ять…

                - Це прозвучало дуже, дуже багатозначно! – пирхнув Колін. – Ти ж майбутня матуся, тобі не соромно таке казати?

                - А тобі не соромно таке думати. – розреготалася знову Ерін і легенько штовхнула друга ліктем в бік. – Тим більше про боса! До речі, а де він?

                - З Джиммі в директора, офіційно приймає стажера до себе.  Колін знову єхидно посміхнувся. – Хоча, як на мене, він мав би бути у відділі матеріально-технічного забезпечення, приймати на баланс… Ай! – вигукнув він, коли лікоть Ерін знову врізався йому під ребра. – Я на тебе скаргу напишу за напад на колегу!

                - Не знущайся над хлопцем, Коліне. – серйозно попросила Ерін. – Ми обидва були стажерами…

                - І бос сам нас ганяв. – зітхнув Колін, але потім посміхнувся. – Я не буду, обіцяю. Тим більше, що малий таки молодець, він затримав Клейтона.

                - Як він це зробив? – запитала Ерін, всідаючись за вже чужий, а не її власний, стіл. – Я бачила новини, і просто вражена, але поробиць не розповідали…

                - Коротше, Джиммі занервував, коли ми приїхали на місце, і ми лишили його в машині. Малкольм бурчав всю дорогу до тої халупи на березі, що його зурочили на стажерів, і він надто старий, аби бути нянькою. Ну, як завжди…

                - Так, пам’ятаю. – протягнула Ерін, згадавши своє перше затримання і те, скільки дров вона тоді наламала. – А Джиммі там як опинився, що самотужки взяв Цирульника?

                - А це найсмішніше! – Колін єхидно вишкірився. – Він нікуди з машини і не виходив! Сидів собі, страждав – це він мені потім розповів. Вже думав, що його виженуть і прощався з кар’єрою. Ну, як ми всі вміємо себе накрутити… І тут помітив Клейтона, який кущами вийшов просто на наш «Додж». Це падло – Клейтон – був там, в будиночку, з обома братами. Коли запахло смаленим, він тихенько злиняв, лишивши хлопців самих відстрілюватися від наших. І отак кущами вийшов на те місце, де була наша машина.

                - Він хотів пішки втікати, чи викрасти авто? Чи що він думав, він розповідав?

                Колін присів на краєчок столу і почухав потилицю. Біло помітно, що йому ніяково. Але, помовчавши мить, він пояснив.

                - Там був припаркований інший «Додж», той, який вони викрали з нашої стоянки. І ми його не помітили, уявляєш? Спинились метрів за вісіс від замаскованого авто, двічі повз нього пройши і не помітили. Жах! Якби стажер в нього не в’їхав – так би той «Додж» і стояв, аж поки гілки не всохлися, якими його завалили.

                - Ну ви даєте! – пирхнула Ерін. – Впритул не роздивитися замасковану машину…

                - Ти б чула, як лаявся бос! – Колін лише очі закотив, згадуючи той момент. – Ну, от! Клейтон пішов по авто, а тут поряд стоїть наше, а Джиммі вдає, що його там немає. І коли Клейтон повернувся до купи гілок, щоби їх скинути, наш стажер завів мотор і збив того покидька. А потім вистрибнув на нього, озброєний і небезпечний, і навіть рацію з собою прихопив!

                - А я, пригадую, навіть зброю тоді забула в машині. – посміхнулася Еірн, пригадуючи, як сама вчинила схожим чином. – Добре, що той злодюжка був мало того, що під кайфом, так і головою приклався гарненько…

                - А Джиммі згадав. – кивнув Колін. – Коли ми прищли, Клейтон був в наручниках і навіть ноги зв’язані його ж власними шнурками. Джиммі постарався, бо той гад все намагався дістати стажера, щоб виписати йому копняка. Ну, от… Хлопець отак зкреативив…

                - Молодець! – задоволено кивнула Ерін, а потім, враз спохмурнівши, запитала, обережно добираючи слова – А як Джим Морісон? Він… живий? В новинах сказали, що він…

                - В важкому стані, але стабільний. – важко зітхнув Колін. – Я взагалі здивувався, коли ми знайшли його… Чесно – я боявся, що він… Що ті маніяки його вбили…

                - Навіщо їм був Джим? – Ерін стиснуснула пальці, відчуваючи, як полегшення від цієї новини поступово огортає її.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 73 74
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Випадковий свідок, Мерайя Д Рок», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Випадковий свідок, Мерайя Д Рок» жанру - 💛 Детектив:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Випадковий свідок, Мерайя Д Рок"