Читати книгу - "Навіжені в Перу"

— Є ще вода. Бери воду! Дивись, яка смачна, холодна!

— А на вечерю у нас що?

Я відчув, як у роті все пересохло, але, не відводячи погляду, твердо промовив:

— Теж редиска.

Тьомик трохи зблід, якось неприродно так випрямився і відкинувся назад на стільчику.

— Ну, я можу її зварити, якщо тобі сира не подобається, — поспішаю його заспокоїти.

Я готовий був крізь землю провалитися від сорому, адже вперше в житті у мене не було грошей навіть на те, щоб зготувати хороший обід. Здавалося, гірше вже бути не може. Одначе нині, оглядаючись назад, я думаю про те, що то були без перебільшення великі часи, найкращі дні мого життя, адже саме в такі моменти близькі люди виявляють свою справжню суть, не прикриту зогнилими суспільними нормами і не завуальовану лицемірством, саме тоді перед тобою постають реальні люди, відтісняючи у небуття улесливих пластмасових манекенів, люди, які говорять і чинять те, що дійсно хочуть казати і чинити, — аж ніяк не те, що від них вимагається лещатами соціальних догм. Їм просто більше нема чого втрачати. Саме у такі дні сповна усвідомлюєш, чого варта справжня дружба.

Тьомик мовчав, замислено видивляючись щось у хмарах за вікном.

Я вже не раз повторював, що знаю свого напарника, наче облупленого. Я практично безпомилково вгадую, про що він мріє, що хоче сказати чи що збирається утнути. Втім, цього разу Артем видав щось таке, чого я зовсім не очікував. Він прискіпливо подивився на мене, легенько прижмурив одне око, потім всміхнувся, як не посміхався уже давно, і сказонув:

— Прикольно воно тоді над Тітікакою бабахнуло. У мене на два дні вуха заклало…

— Істинно, чува-а-ак! Експлозія тоді вдалася — перший сорт! — попри повне отетеріння від останньої фрази мого друзяки і надокучливе бурчання у животі я не зміг стримати посмішки. — Ги-ги! — а потім згадав: — А пам’ятаєш, як ми ловко бандюг у лісах Мадре де Діос вгробили? Жаль, правда, нічого путнього з того все одно не вийшло.

— Твоя правда, друже, — товариш ще більше розплився в посмішці, задоволений, наче хлоп’я, якому щойно зуба вирвали. — Зате як уявлю, чим то все могло скінчитись, аж мурашки по шкірі бігають!

Лише тоді, коли втратиш усе, починаєш розуміти, хто ти є насправді.

— Слухай, — несподівано продовжив я, — хочу тобі дещо розказати, пояснити, куди я всадив останні гроші, зароблені на перуанському лайні.

— Не варто, — неуважно відмахнувся Артем. — Я й так знаю — певно, вгатив у чергову «аферу століття» і як завше прогорів.

— Ти помиляєшся, друже… ти дуже сильно помиляєшся. Звісно, більша частина коштів пішла на покриття моїх давніх боргів, якусь частку я потратив на пошуки тебе, поки ти ховався від тих го… ну, від різних настирливих парубків у себе на квартирі. Однак після того у мене все ще лишалось майже дві тисячі «зелених».

Тьомик оживився і зацікавлено зиркнув на мене.

— Я так розумію, оскільки нам зараз нема за що навіть купити поїсти, то ти їх теж у щось убухнув?

— Саме так, друзяко! — з гордістю випалив я.

Потому сценічним жестом, наче актор старого голлівудського кіно, я дістав з нагрудної кишені сорочки два згорнуті вчетверо листка А4 і, розправивши, поклав їх перед Тьомиком. То були e-tickets — електронні білети — роздруківки, що підтверджують замовлення квитків на літак.

Не повірите, мій товариш навіть не зиркнув на листки. Кілька хвилин він зосереджено мовчав і мрійно телющився у далечінь, туди, де зникає небо, де повітря пахне пригодами, а незнайома земля завжди радо приймає тих, хто спраглий до ризикових та навіжених авантюр. Потім, насолоджуючись синявою полуденного неба, Тьомик постукав пальцями по роздруківках і промовив:

— Поїхали…

— Ти ж навіть не знаєш куди, — лукаво заперечив я.

— Та мені по цимбалах, чувак. Просто поїхали. Нам більше нічого не лишається…

Я вкинув кілька редисок до рота і, тихенько торжествуючи, почав їх пережовувати. А ще я подумав, що попри всі невдачі та невезіння живу найкращим з усіх можливих життів…

3 червня, 30–31 липня 2010 // Київ

ДАЛІ БУДЕ…

1

Див. «Навіжені в Мексиці».

2

Нуебо сол (нуебо соль, новий соль) — грошова одиниця Перу.

3

Великі суми готівки вивозити за кордон заборонено.

4

Gamla stan (швед. «Старе місто») — історичний центр шведської столиці.

5

Я перепрошую, сер. Через кілька хвилин ми приземляємось, а тому, будьте ласкаві, застебніть ремінь безпеки (англ.).

6

Чилійська авіакомпанія, котра підтримує сполучення між Мадридом та столицями багатьох південноамериканських держав (Кіто, Лімою, Сантьяго- де-Чилі тощо).

7

Ручна поклажа (англ.).

8

Поліція провінції Котопаксі! Руки вгору! (ісп.)

9

Більш детально див. «Навіжені в Мексиці».

10

Врешті-решт все зводиться до удачі (англ.).

11

Піура (Piura) — місто на півночі Перу, адміністративний центр однойменного регіону.

12

Тýмбес (Tumbes) — найпівнічніше місто Перу неподалік від кордону з Еквадором.

13

Суйяна (Sullana) — невелике місто в Перу, регіон Піура.

14

World Wide Fund for Nature — Всесвітній фонд дикої природи.

15

КОНМЕБОЛ (ісп. CONfederacion sudaMEricana de FutBOL) — КОНфедерація південноаМЕриканського футБОЛу, організація, яка керує футболом у Південній Америці, аналог європейської UEFA.

16

Місто у Перу, адміністративний центр регіону Ламбайєке.

17

Увага! Великий і злий пес на подвір’ї! (ісп.)

18

Чихуахуа — найменша у світі порода собак, названа в честь мексиканського штату Чиуауа, де її вперше знайшли приблизно у 1850 році.

19

Тартар — у древньогрецькій міфології глибоченна прірва, що знаходилась під царством Аїда, куди Зевс звергнув Кроноса і титанів. Там також були ув’язнені циклопи.

20

Сечура — велика пустеля, котра займає все північно-західне узбережжя Перу, від еквадорського кордону до Ліми.

21

Аїд — у древньогрецькій міфології бог підземного царства мертвих і водночас назва самого царства.

22

Місто у Мексиці на півострові Юкатан. Більш детально див. «Навіжені в Мексиці».

23

Викрадення слона (ісп.).

24

Спальний район на півдні Ліми.

25

Таке досить часто трапляється у слонів у неволі. Не маючи змоги багато ходити, вони починають переминатися з ноги на ногу, згодом це входить у звичку, і тварини просто не можуть зупинитися.

26

Чек-ліст процедура — в авіації перелік чітких послідовних інструкцій для виконання певної дії (наприклад, пуску