Читати книгу - "Холодна Гора"

— Чи доводилося вам зустрічатися ще з Віллі після виключення його з партії?

— Так. Я зустрічав його декілька разів у Відні, Празі чи Берліні й мав з ним розмови. Я також був добре знайомий з його дружиною.

— Підтримували стосунки з ворогом партії!?

— Я зустрічав його дуже рідко й завжди намагався довести йому хибність його позиції.

— Хто вас уповноважував розмовляти з ним? Чи кожного разу ви складали звіти для партії про ті дискусії?

— Ні, у нас не було такого звичаю. Члени партії не мали заборони на розмови з колишніми членами партії.

— Не розповідайте мені байок. Я знаю про закордонне життя не менше, ніж ви. Ви мене не умовите, що комуністам вільно було підтримувати нелегальні стосунки з ворогами партії.

— Про нелегальні стосунки не було мови. Я зустрічався з ним іноді в кав’ярні, ми обмінювались декількома словами з приводу якихось актуальних проблем. Я боронив свою політичну позицію, і то була позиція партії, а він боронив свою. Чи, може, я вже не повинен був вітатися зі своїм старим приятелем тільки з тієї причини, що його було виключено з партії?

— Той старий приятель був оскаженілим, небезпечним ворогом партії, а зараз, напевно, є явним фашистом.

— Як ви можете казати такі речі? Мені не доводилося чути, щоб він перекинувся до німецьких фашистів.

Він витягнув стос зелених зошитів і промовив:

— Оце інформативні бюлетені, присвячені ворожим рухам за кордоном, які ми отримуємо щотижня. Тут часто можна зустріти ім’я Віллі Стейна. То є один із найнебезпечніших ворогів світового робітничого класу.

— Я нічого про це не знаю.

— Коли ти бачив Віллі Стейна останній раз?

Завжди, коли Рєзніков переходив на «ти», його заносило на загострення тону.

— Улітку 1935 року я зустрічав його в Празі.

Рєзніков почав шаленіти.

— Що, навіть після переїзду до Радянського Союзу підтримував стосунки з ворогами?! Які матеріали передав Віллі Стейнові?

— Жодних матеріалів. Розмовляли про те, чи дійде в Абіссінії до війни чи ні.

— Яке невинне ягнятко! Випадково зустрічає в Празі під час подорожі небезпечного ворога й розмовляє з ним про Абіссінію. Хто в це повірить!?

— Можете мені вірити, або ж ні. Не було мови про Радянський Союз.

— Що робили в Празі?

— У той час штаб-квартира австрійської комуністичної партії знаходилася в Празі. Я хотів поспілкуватися з керівниками комуністичної партії.

— З ким саме?

— З Ернестом Фішером. Я дав йому знати про себе через одну приятельку, що я в Празі, але в ті дні він не знайшов для мене часу.

— Чого від нього хотіли?

— Збирався залишити Радянський Союз і хотів просити Центральний комітет моєї партії про дозвіл на це.

— Горіла земля під ногами? Вже тоді боявся викриття?!

— Я не мав чого боятися, громадянине слідчий. Однак, коли Давидович став директором, робота в інституті мені остогидла. На кожному кроці я почав зустрічатися з недовірою та перешкодами, от і вирішив, що з мене досить.

— Бідне ягнятко! Його образили недовірою! Організував в інституті в той час явний бунт проти військової тематики, то як вам можна було довіряти? Ми були просто ідіотами, що не заарештували вас ще тоді! Інститут зараз мав би зовсім інший вигляд.

Я не відповів. Сперечатися не було ніякого сенсу. Якби Рєзніков хотів довідатись про якісь факти, що призвели мене до війни з Давидовичем, то зробив би це вже давно.

— Чи Віллі Стейн давав у Празі якісь інструкції?

— Які інструкції він міг мені дати? Віллі Стейн молодший за мене. Наші стосунки мали такий характер, що він не міг давити мені поради.

— Не притворяйся дурником! Я питаю, чи дав він контрреволюційні інструкції стосовно шпигунської роботи чи диверсійної діяльності в Радянському Союзі?

Не було сенсу обурюватись. Я просто сказав: «Ні».

— Чи дав інструкції відносно організації терористичного замаху?

— О Господи! Як це ви собі уявляєте? Зустрів у Празі в кав’ярні давнього приятеля молодості, випив з ним та його дружиною по чашці кави. Й тоді він пропонує мені виконання терористичних актів, шпигунської роботи й тому подібне?! Я дуже погано уявляю, як подібні речі робляться, але думаю, що не так.

— Не вдавай із себе невинність! Які інструкції дав Віллі Стейн, коли ти повертався до Радянського Союзу? Які привіз від нього накази?

— Громадянине слідчий, повторюю ще раз із усією відповідальністю, що Віллі Стейн не давав мені ніяких інструкцій. Ми випили з ним по чашечці кави й поговорили на тему війни в Абіссінії. Не мав він ніяких листів до Радянською Союзу й нічого мною не передавав.