Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр 📚 - Українською

Читати книгу - "Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Нестерпний бос. Наречений за контрактом" автора Астра Вєєр. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 72 73 74 ... 115
Перейти на сторінку:
Розділ 31

- Так, Кирило зробив мені пропозицію. І не абияк, а падав на коліно і клявся у вічному коханні.

Ось йому, нехай Вітечка знає. Брехнею, звичайно, але я самооцінку рятую, заштовхуючи правду подалі і глибше.

- А ти знаєш, що він переспав з половиною дівчат в офісі? - раптом Вітя вирішує здерти полуду з моїх наївних очей.

- Чому з половиною? - уточнюю, спокійно розгортаючи на десерт шоколадку.

- З іншими ще не встиг. Всі знають, що він самий ненадійний з Бєльських. Віко, я хочу допомогти. Розумію, що ти на мене страшенно образилася, хотіла забутися, а бос скористався твоєю слабкістю в корисливих цілях.

- Це, яких таких цілях? - я лякаюся, раптом Вітя щось десь пронюхав…

- Збочених, Віко! Яких же ще? Ще він міг щось недобре задумати і недарма до тебе причепитися. Навіть робота помічниці, це могла бути пастка, і ти ще…

- Вітю, почекай. Тобі що до цього? - різко перериваю втручання в моє особисте життя. - Кинув мене, отже, відчепись і не заважай ставати щасливою. Бачити і чути тебе більше не хочу!

Вітя хапає мене за руку. І так дивно помічати, які у нього в порівнянні з Кирилом тонкі немужні пальці. Та й сам він більше не здається мені схожим на принца. Скоріше, на лакея, щоб запрягати свою Кіру, або валятися біля її ніг підстилкою.

- Без мене ти щаслива не будеш, як і я без тебе, - швидко торохтить колишній, кожним словом вражаючи до неможливості. - Я ж як побачив тебе з ним, як побачив... Відразу про все пошкодував! Прошу зрозумій, Вікусечко, дівчинка моя…

- Не твоя! - обурено вигукую.

- Була моя, зараз ні, а потім знову зможеш стати нею. Якщо погодишся, звичайно. Адже Бєльський кине тебе. Та у нього і зараз є напевно коханки.

У мене, за відчуттями, в голові перекинулися мізки. Вітя напився, чи що? Про що він взагалі?

- Я змушений був віддати каблучку Кірі, - продовжує колишній, нервово озираючись назад. - Але це не по-справжньому. Так би мовити, фіктивно…

- Вітю, ти в своєму розумі? - ахаю я.

- Так, знаю, ти мене засудиш, ти ж правильна, чесна, - сумними очима млосно дивиться, знаючи, як мене це раніше чіпляло. - Сталося відразу багато неприємностей. Мені не було чим платити за кредит. І я крупно помилився, підставився. Все йшло до того, щоб мене звільнили. А Кіра... вона могла вплинути на рішення генерального. Могла за мене поручитись. Але їй заміж хочеться, роки підтискають, а характер препоганий. Тоді я зважився заради кар'єри піти на обман.

- То ти бовдур, Вітю! - тепер я не питаю, а стверджую.

- Тільки заради кращого майбутнього. Ну, міг же я помилитися разок?

Мені навіть сказати на це нічого…

Стає шкода його начальницю Кіру. Так, вона груба, схожа на коня, але теж хоче взаємного кохання.

І нехай я не краще за Вітю, теж ось обманюю Бєльських. Але не граюся на почуттях Кирила, адже у нас договір. Навіть Бєльський не додумався, таким чином, мене провести. А він міг, взяв би та прикинувся милим, добрим і лагідним. Отримав би своє і кинув потім.

- Знаєш, я не хочу повертатися до тебе після Кіри. От з нею і одружуйся, і терпи її чудовий характер. Може, тоді перестанеш бути вічно ниючим невдахою.

Стільки всього б хотілося додати або, простіше кажучи, добити колишнього.

Але я думаю чомусь більше про боса. Навіть про його двоюрідного брата і то згадується частіше, ніж про колишнього невдаху. Багато страждань він мені приніс, а хорошого... чи було воно? З моєю фантазією я вигадувала казку сама, підміняючи частково реальність.

- І тобі мене зовсім не шкода? Знаєш, яка Кіра стервозна? Вона нещодавно накинулася з кулаками на водія, потім у ресторані жбурляла келихи в офіціантів. Я вночі закривати очі боюся, раптом вона мене придушить, - скаржиться Вітя, бідний нещасний наречений.

- Не хвилюйся, не придушить. Кірі ж заміж ще за тебе виходити.

- Дякую і на цьому... - приречено зітхає. - Але краще б ти пообіцяла, що дочекаєшся мене з кабали. Тоді буде все по-іншому. Повір мені, а Бєльському точно не вір. Віко, прошу?

У дверях з'являється Кіра, злобно звужує очі і помітно, що шукає, кому треба врізати.

- Вітю, за тобою прийшли. Швидко вали звідси!

Я ховаюся під стіл, поки скажена коняка не засікла. Вітя встигає мені дати обіцянку, що незабаром ми знову зустрінемось і зможемо провести удвох багато часу. Втікає до того, як я посилаю його з обіцянками у дідькову дупу.

Чесно кажучи, я мріяла побачити розчавленим колишнього хлопця. Почути, що я краще за Кіру, що тільки зі мною йому добре.

І о-ось... почула. Порожнеча, огида та розчарування. Не чіпляють мене більше його солодкі слівця і ниття. Немає бажання бігати з хусточкою та нескінченно підтримувати, аби Вітечка не розкисав. Після вихідних у Бєльських він для мене, немов випав з минулого, далекого життя. У теперішньому часі є справи важливіші його невпевнених виправдань.

Кирилу нічого не розповідала, повернулась та відволіклася на роботу. Сподіваюся, Вітя зрозумів, що я категорично налаштована. Ніяких йому: Віко, ти поки погуляй, почекай, я тут заради кар'єри зіграю у весілля з начальницею, а потім і тебе буду робити щасливою. Пішов він!

- Хм-м... щось ти підозріло подобрішала, Вікторіє. Не обурюєшся, не випускаєш колючки. Захворіла, чи що? - у ліфті до мене чіпляється Кирило, підбираючись все ближче і ближче.

- Ні, просто подумала, що у мене дуже гарний бос. А фіктивний наречений взагалі найкращий.

Після спілкування з Вітею такі висновки зробила…

Кирило здивовано струшує головою, плечі розправляє.

- Тут і посперечатися нема з чим, розумію. Як же тобі зі мною пощастило. Настільки, що піднімешся до мене і зробиш масаж? - хитро додає.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 72 73 74 ... 115
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр» жанру - 💙 Сучасний любовний роман:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Нестерпний бос. Наречений за контрактом, Астра Вєєр"