Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Як я стала королевою, Ольга Обська 📚 - Українською

Читати книгу - "Як я стала королевою, Ольга Обська"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Як я стала королевою" автора Ольга Обська. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 73 74 75 ... 109
Перейти на сторінку:

— Ти лазила по деревах? — король видав шокований вигук. — Хоча чому я дивуюсь? Чи є хоч щось, чого моя королева боїться?

— Взагалі-то, є, — засміялася Аліса. На неї наринули дитячі спогади. — Це залізти на дерево було не страшно, а коли довелося спускатися, знаєш, скільки страху я натерпілася? Я боюся висоти.

— А навіщо ти полізла? — король щільніше притиснув Алісу до свого боку. — Був би я твоїм батьком, ох і…

— …дав би перцю? — знала вона вже, якими покараннями любить погрожувати величність. — Ні, батьки придумали інший спосіб дати моїй енергії вихід — записали на секцію дзюдо. А на дерево я лізла, щоб кошеня врятувати. Воно сиділо на верхній гілці, і, здавалося, може впасти. Але коли я добралася до нього, йому, мабуть, набридло сидіти на дереві, і воно спокійнісінько спустилося вниз.

Аліса сама не знала, чому розповіла величності про свої дитячі пригоди, і, щоб зрівняти рахунок, запитала:

— А ти, мій королю, лазив по деревах?

— Називай мене Еміліо, коли ми самі, — несподівано попросив він.

Аліса була не проти. Чому б не називати на ім'я того, з ким лежиш на підлозі, примостивши йому голову на плече? Зараз, в цю хвилину, вона чітко усвідомила, що вони не просто тимчасові союзники, їм таки вдалося стати друзями.

— Еміліо, то ти лазив у дитинстві по деревах? — Аліса підвела голову, щоб зазирнути йому у вічі.

— Лазив, Алісо.

Вона вловила, що йому принесло подвійне задоволення вимовити її ім'я і почути своє власне, що злетіло з її губ. Та що там говорити про його, коли їй теж сподобалося.

— І навіщо ж ти лазив?

— Щоб зрізати молоді пагони карпагаської верби. З них виходили чудові лук і стріли.

От хлопці. Все б їм у небезпечні ігри грати.

— Тобі, мабуть, влітало за таке геройство?

Навряд чи в королівській сім'ї вважалося пристойним, щоб принц лазив по деревах.

— Батько, якщо дізнавався, лаяв, але мама прощала мені практично все.

— Вона тебе дуже любила.

— Іноді мені здається, що вона прощала мені, щоб потім я зміг пробачити її.

— Вона перед тобою чимось завинила?

— Не знаю…

Аліса відчула, що мимоволі зачепила больову точку короля. Є питання, відповідь на які він давно шукає і не може знайти. Її накрило непереборне бажання допомогти йому. Адже вони тепер не просто тимчасові союзники, а й друзі.

— Пам'ятаєш, ти дуже хотів поговорити з Дрейком? Так от, здається, я знайшла до нього підхід.

— Що я чую! — король мало не підстрибнув разом із Алісою.

— Ми тут з ним розмовляємо іноді. Якщо хочеш, можу поставити йому кілька запитань.

— Хочу! Можеш зробити це сьогодні? Якомога скоріше.

— Добре, спробую. То про що його запитати?

1 ... 73 74 75 ... 109
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як я стала королевою, Ольга Обська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Як я стала королевою, Ольга Обська"