Читати книгу - "Дона Флор та двоє її чоловіків"

Отакий неспокійний і тривожний видався цей день. Дона Флор щосили намагалася не підходити до вікна, навіть щоб покликати дону Норму або Марилду. Тепер вона знала, що сама в усьому винна, їй ніколи досі так не кортіло виглянути на вулицю, здавалося, ніби щось манило її звідти. Яка ганьба!

Саме тому, коли дона Амелія прийшла запросити її на французький фільм, що став відомим і популярним завдяки відвертим реалістичним сценам, вона з радістю погодилася, аби тільки знову не мати довгої безсонної ночі. Після кінотеатру дона Флор зазвичай засинала як убита, дрімаючи ще в трамваї. Добрі сусіди, крім фільму, не могли придумати нічого кращого, до того ж про ту стрічку багато писали в газетах і гаряче обговорювали. Дона Еміна була від фільму в захваті, а доктор Івес обурювався, вважаючи стрічку суцільною порнографією! Дона Норма прицмокувала від задоволення, згадуючи деякі сцени: «…там таке, люба моя, от, наприклад, біля озера, коли він пристрасно зриває з неї сукню, впивається в її оголені груди і вони нестримно кохаються просто на очах у перехожих, їй байдуже, що вона гола, її груди напинаються насолодою, пипки тверднуть, а навколо тільки й чути її блаженні стогони…». Марилда обурювалася, що її не пустили на цей фільм, заборонений для юнаків і дівчат, молодших вісімнадцяти років. Фашистське насильство над молоддю.

Коли вони кудись ішли з сеу Руасом, то зазвичай запізнювалися: фільм уже почався, йшли титри, а в переповненому залі було темно. Вони насилу знайшли свої місця в різних рядах залу, віддалені одне від одного. Місце дони Флор було десь у самому центрі, поруч із якоюсь парочкою, вочевидь, нареченим і нареченою, які сиділи, тримаючись за руки і горнучись одне до одного. Вдоволений свист юних студентів пролунав уже на перших сценах, де вигиналися напівоголені танцівниці в кабаре на площі Піґаль. Намагаючись не звертати уваги на поцілунки, стогони і дотики сусідньої парочки, дона Флор напружено стежила за складним сюжетом фільму.

Аж раптом на своїй шиї відчула гаряче дихання якогось чоловіка і почула солодкий шепіт, який чудово розрізняла у навколишньому гаморі. Медові слова лилися зізнаннями в коханні, возвеличували її прегарні очі, розкішне волосся; так ще ніхто не говорив про її красу та жіночність. Не треба було й обертатися, щоб дізнатись, кому належить цей улесливий голос, хто шепоче їй такі вишукані компліменти. Його подих лоскотав її шию, як лоскоче легкий весняний вітер, теплі слова і зізнання злилися в приємну гарячу пісню, що палким теплом розливалася по її тілу.

Дона Флор подалася вперед, зберігаючи певну дистанцію між собою і Принцом, але так лише потривожила закоханих, бо Принц теж нахилився до неї, продовжуючи своє палке зізнання. Та дона Флор не бажала його слухати, як не бажала бачити і закоханих поруч, які вже геть утратили сором, вона всього лише хотіла поринути в заплутану історію на екрані, збагнути непростий зв’язок між пристрастю й жорстокістю.

Глядачі шаленіли, починалась ота знаменита сцена біля озера: оголену, чуттєву, повногруду героїню пристрасно обіймав м’язистий гордовитий чоловік із палкими божевільними очима; це страшенно збуджувало парочку поруч із доною Флор, такої зухвалості вона ще в житті не бачила!

А голос позаду вимолював любові, благав бодай про якусь прихильність, просив дозволити хоча б раз зустрітися, щоб він міг розповісти про свої почуття, соціальне становище, про свої чесноти, свої наміри, щоб кинути до її тендітних маленьких ніжок магазин в Ітабуні з великим асортиментом товарів, а заодно — його віддане серце, що згорає у пристрасному вогні.

На шиї дони Флор вібрував теплий подих, лагідний голос нашіптував прекрасні, мов вірші, слова, під захоплений свист глядачів обіймалися на екрані актори і насолоджувалась одне одним парочка поруч, а позаду дона Флор відчувала незриму і запаморочливу присутність чоловіка. Жодна порядна і скромна вдова не встоїть.

На виході з кінотеатру вона навіть не глянула на Принца, коли він, стоячи в дверях, благально дивився просто в її серце. Дона Флор опустила голову і разом із доною Амелією, обуреною фільмом, і її чоловіком, який набагато більше обурювався ганебною поведінкою молодих хуліганів, пройшла повз нього. Як їй фільм? Краще б вона взагалі на нього не йшла, відповіла дона Флор на запитання сеу Руаса, від криків у неї розболілася голова і вона ледь встигала стежити за сюжетом, а тут іще поруч тих двоє безсоромних.

Утомлена після фільму і після вчорашньої безсонної ночі, дона Флор вирішила випити снодійне, щоб спокійно виспатись. Але й уві сні її переслідував наполегливий залицяльник, його подих, його голос. Тієї ночі їй снилися незрозумілі, нескінченні й дивні сни.

5

ДОНІ ФЛОР СНИЛОСЯ, НАЧЕБТО ВОНА НА БАГАТОЛЮДНІЙ ПЛОЩІ, У ЦЕНТРІ ХОРОВОДУ, МОВ У ЯКІЙСЬ ДИТЯЧІЙ ГРІ.

Коло складалося з претендентів на її руку і серце, яких їй пропонували сусідки і подруги. Усі до єдиного — і спітнілий професор Епамінондас Соуза Пінто, й антиквар Мамед, і різьбяр Раймундо Олівейра, і дволикий родич дони Енеїди Алуїзіо: то він заможний дивак, то прителепкуватий селюк. Веде хоровод уже знаний нам комерсант з Ітабуни, заможний Отоніел Лопес, тобто наш любий Принц, такий собі Едуарду — спокусник удів, який невтомно прокладає собі шлях до самотнього серця дони Флор та її грошей; грошей, що вона їх через надмірну обережність воліла зберігати вдома, щоб не ризикувати, поклавши в банк під відсотки або вклавши у якусь справу.

І площа, і хоровод раптом опиняються у величезній кришталевій кулі, крізь яку дона Динора, вилискуючи своїми вставними щелепами й окулярами, керує всім дійством.

Наречені поволі кружляють навколо дони Флор і приспівують:

Ох, Флорзиньє, ти самотня

зайшла в коло.

І жодного нема любчика навколо…

Дона Флор, розглядаючи кожного претендента, відповідає:

І зовсім я не самотня,

і самотньою не стану,

бо ось любий мій професор,

буде він мені до пари…

І вона щосили штурхає професора Епамінондаса Соузу Пінто, обираючи його собі за партнера, а той якось невміло і роздратовано намагається танцювати поруч із нею, всередині кола, наспівуючи своїм скрипучим голосом:

І пішов я до Тороро

зі струмка напитись.

Там в смаглявку закохався,

що й не надивитись…

Згодом професор кидає до її ніг своє майно: підручник із граматики, примірник «Луїзіади»[53] з примітками олівцем, історію Другого липня[54] та Ришуельську