Книги Українською Мовою » 💙 Еротика » (не) Покірне Щастя, Джулія Рейвен 📚 - Українською

Читати книгу - "(не) Покірне Щастя, Джулія Рейвен"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "(не) Покірне Щастя" автора Джулія Рейвен. Жанр книги: 💙 Еротика / 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 73 74
Перейти на сторінку:

Як Борис і обіцяв, що все буде добре, так воно і було. Навіть у ті моменти, коли вони з Сашею сварилися. Таке за її вагітності траплялося нерідко. Гормональний сплеск і циклічна зміна настрою змушували руду бестію шукати причини, до чого можна б причепитися. І чоловік, як спеціально, попадався в потрібний момент.

Особливо сильна сварка вийшла через партнерські пологи. Олександра навідріз відмовлялася від присутності Бориса, але він був непохитний. А вже після екстреного кесаревого розтину зрозуміла, наскільки вона помилялася. І якби не чоловік, який був із нею цей час, вона навіть не знала, як би все самотужки пережила. Борису першому після пологів поклали малюків на груди для тактильного контакту, поки Сашенька повільно відходила від наркозу. Він перший погодував їх сумішшю для недоношених дітей. Незважаючи на тремтячі руки, він за допомогою медсестри зумів змінити брудні памперси, переодягнути діток у чисті бодіки, повзунки. Синочок і донечка поспішили народитися на восьмому місяці вагітності. І, хоча лікар запевняв, що для двійнят — це норма, Борис не зміг зменшити хвилювання за своїх маленьких писклявих клубочків. Він суворо наказав дружині берегти себе, набиратися сил і ні про що не турбуватися, а всі турботи про двійнят перший час взяв на себе.

Поки через місяць не почав нагадувати втомленого дворового пса, з величезними мішками під очима. І Шура, відчувши укол совісті, вирішила негайно поділити їхні батьківські обов'язки. Годувати, купати, переодягати, розважати і гуляти з дітьми на свіжому повітрі по суворій черзі. Раз Борис, далі Саша, знову Борис і знову Саша. І так до нескінченності довго.

Поки одного ранку вони не зрозуміли, що вже півроку як батьки. Важкі півроку пролетіли як одна мить, і Шура нарешті змогла повернутися до улюбленої справи. Поки що тільки дистанційно і не на повний робочий день, але все ж пальці з вдячністю відгукнулися, коли дівчина замість звичних баночок із сухою сумішшю взяла грифельні олівці й почала несміливо виводити чіткі лінії. Які з кожним разом виходили все краще і краще. Дивно, але її рожевощокі малюки мимоволі стали для Олександри найкращим натхненням і мотивацією творити далі. З-під тонких пальців інстинктивно вимальовувалася дитяча колекція святкового вбрання. Красиві шифонові платтячка зі всілякими бантами для дівчаток і стримані різнокольорові костюми для хлопчиків, які вже могли посісти почесне місце у світі дитячої моди й прославити їх авторку.

Від приємних спогадів відволік тихий скрип дубового паркету і теплі долоні лягли на тонку талію рудої бестії.

— Ти чого встав? Адже моя черга, — дівчина тихо підколола чоловіка, насолоджуючись жаром його тіла. — Та й двійнята вже заснули, — вона жестом руки показала на малюків у білих ліжечках, які приємно сопіли після нічної трапези.

— І чудово, раз ми не спимо, — Борис задоволено резюмував, прокладаючи доріжку з поцілунків на шиї дружини. — Мамі з татом теж потрібен особистий час. Я скучив.

Не залишивши можливості відповісти, чоловік упевнено потягнув вогневолосу красуню в коридор. Спіткаючись об дрібні деталі на підлозі, у тьмяному світлі вуличного ліхтаря вони дісталися до кухні. Тільки-но опинившись у просторій кімнаті, Борис підхопив Олександру під стегна і притиснув до стіни, покриваючи поцілунками обличчя, шию, груди, неквапливо кусаючи губи.

— Гей, я взагалі-то спати збиралася, — з награним обуренням зупинила чоловіка Шура, ліниво відбиваючись від його домагань.

Але Борис її не слухав. Його злегка шершаві руки спустили її піжамні шорти, владно стискаючи сідниці, проникаючи пальцями під тонке мереживо білизни.

— А ти вмієш вмовляти, — зі збитим диханням задоволено пробурмотіла Саша. Тиждень без сексу дався взнаки — між ніг уже солодко нило і пульсувало.

Вона вчепилася гострими нігтями в потужні плечі чоловіка, із захватом відчуваючи силу сталевих м'язів. Насолоджуючись такою потрібною близькістю, передчуваючи все, що станеться далі.

Щоб там не говорили про сімейне життя, але однакові будні й нудний побут не змогли вплинути на їхній секс. Він у них залишився колишнім. Пристрасним, гарячим, диким. Немов два закохані коханці вони віддавалися один одному повністю в ті рідкісні моменти, коли могли залишитися удвох. Ні, мабуть, їхній секс став навіть кращим. Вони заводилися без зайвих прелюдій і не могли насититися від відчуттів.

— Відьма, моя відьма, — нерозбірливо шепотів Борис, обхоплюючи акуратні півкулі долонями. Стискаючи їх крізь тонку тканину до несильного болю.

Олександра б і хотіла щось відповісти, але вже фізично не могла. Збудження було настільки сильним, що вона через раз дихала, задихаючись від настирливих грубих ласк. Пальці чоловіка безперешкодно проникли в лоно, що стікало змазкою, і ритмічно порухалися всередині дівчини. Так по-нахабному, жорстко, розпалюючи бажання ще сильніше.

Руда відьма закинула голову на стіну і, закусивши нижню губу, глухо застогнала. Борис підхопив її під сідниці і з легкістю переніс на гладку стільницю, ніжно опустивши дружину спиною. Рвано приспустивши домашні штани з боксерами, він одним ривком увійшов у свою неповторну жінку, від чого Сашу пронизало диким, божевільним задоволенням. Спина сама собою вигнулася, з пухких губ зірвався гучний схлип.

Божевілля. Ні з чим незрівнянне. І таке ідеально-бажане.

— Я тебе люблю, Борисе, люблю, — задихаючись від браку кисню, шепотіла Олександра.

— І я тебе, солоденька, і я тебе...

Кінець

З цією книгою читають Романтична еротика 359875 Вільні стосунки з босом Ольга Вісмут 2008189 Романтична еротика 399152 120 ударів на хвилину Джулія Рейвен 73029 Романтична еротика 410969 Невинна для мажора Ольга Суниця 681642
1 ... 73 74
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «(не) Покірне Щастя, Джулія Рейвен», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "(не) Покірне Щастя, Джулія Рейвен"