Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Відлуння, Оксана Усенко 📚 - Українською

Читати книгу - "Відлуння, Оксана Усенко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Відлуння" автора Оксана Усенко. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 74 75 76 ... 92
Перейти на сторінку:

— А координати тих складів у тебе є? Плани їх облаштування? — примружився Сергій.

— Ну, якщо подумати, пошукати в архівах… Нещодавні ядерні навчання русні проводилися на території Білорусі, отже є велика ймовірність, що задіють ті потужності. А в Білорусі до 1996 року було близько 30 локацій для розміщення ядерки. Звичайно, далеко не всі з них пережили розпад радянського монстра, проте я знаю, що у 1960-х там базувалися чотири ракетні дивізії: у Пружанах, Поставах, Мозирі та Ліді, на озброєнні яких були ракети Р-12, Р-14 та РСД-10 мобільного та шахтного базування. У мене в одній з них дядько служив. Пускових же шахтних комплексів на території Білорусі було лише два. Перший засекречений об'єкт базувався у Поставському районі та був оснащений ракетами Р-12У – шахтна пускова установка «Двіна». Другий знаходився недалеко від Сморгоні і був оснащений ракетами Р-14У – пускова установка «Чусова». Думаю, саме якусь з них знову обладнали для використання, бо це дешевше і швидше, аніж будувати з нуля. Окрім того, в Білорусі точно досі є Центральна база зберігання ядерної зброї "Гомель-30". Теж родом з 1960-х років. ЦБЗ це дуже солідний комплекс споруд, який включав периметр технічної зони, де знаходилися сховища ядерної зброї, залізничну станцію, автопарк і військове містечко. Наскільки я пам’ятаю, кожне сховище ЦБЗ було ізольоване одне від одного, і в кожному зберігалися ядерні боєприпаси кількох видів. Отже, якщо твій шаманський детонатор ефективно пролетить хоча б повз одну з них, буде непоганий феєрверк, бо там може зберігатися досить широкий вибір. Наприклад, в радянські часи на ЦБЗ точно зберігалися:

авіаційні бомби та бойові частини крилатих ракет авіаційного базування;

бойові частини тактичних та оперативно-тактичних ракет та артилерійські снаряди;

бойові частини та бойові блоки ракет;

бойові частини та бойові блоки ракет морського базування та берегових ракетних комплексів,

бойові частини протикорабельних та протичовнових ракет,

бойові зарядні відділення та бойові частини торпед та ракет-торпед, якірні та донні міни, артилерійські снаряди берегової артилерії, глибинні бомби і “пірнаючі” авіаційні бомби;

бойові частини ракет ППО;

стаціонарні та переносні інженерні міни… — задумливо перераховував Дід, спостерігаючи за безпілотником. Він не бачив, як від подиву округляються очі Сергія.

— Кожне з таких сховищ можна умовно поділити на три частини: центральний зал для робіт з частинами ядерних боєприпасів, технічні допоміжні приміщення життєзабезпечення комплексу та безпосередньо зали зберігання. З головним залом ЦБЗ межувало 8 відсіків для зберігання, в кожний з яких вели рейки для візка вантажопідйомністю до 10 тон. І на відміну від інших споруд холодної війни, ЦБЗ ще у 2014 році, була у непоганому стані, тож, якщо русня складує там «подарунки» для нас, то це може бути теж непогана така ціль… — завершив Дід, потираючи підборіддя.

— Триндець… Дід, звідки ти все це знаєш? — ледь підібрав щелепу Сергій.

— Довге життя, непересічні знайомства. Коротше, давай спробуємо, це реально непоганий шанс зірвати плани русні.

— Непоганий. От тільки я б не починав з Білорусі, щоб не підтверджувати їх репетування про підготовку нападу України. Їх тарган третій рік чекає, щоб таке оголосити нашим нападом, щоб його армія нарешті схопилася за зброю.

— Хм, може ти й правий. А й навіщо нам ще один Чорнобиль під боком? Краще, щоб русня сама в своєму лайні плавала…

— А ще у нас лише один робочий прототип утпрерака. І якщо на полігоні, я його просто ховаю від ударної хвилі за бетонну стіну, то при детонації ядерки, якщо вона рознесе склад, це навряд чи допоможе. І ці камінчики, завдяки яким утпрерак працює… Я ще не розібрався, що за сторонні сигнали вони часом видають. Це б все ще протестувати, довести всю систему до ума… — з сумнівом подивився Сергій на безпілотник зі своїм винаходом, який саме приземлився біля чоловіків. Сергій шалено хотів вже використати утрепак на полі бою, проте щось його в пропозиції діда «муляло».

— Якщо до нас прилетить ядерка, вже нікому буде ані досліджувати, ані доводити до ума твій шаманський детонатор. 

— Хочеш сказати, що ми маємо зовсім обмаль часу? —  спитав Сергій, намагаючись відігнати неприємне відчуття, що відповідь йому не сподобається.

— Якби ж то я знав. Але якщо все буде за попередніми схемами, то евакуюватися ніхто до путя не встигне і скільки постраждає людей, важко уявити. А от якщо відправити до складу руснявої ядерки один непримітний безпілотник. Наприклад, під час масового запуску «Нептунів», або наших пташок по їх НПЗ чи аеродромах, то, як мінімум, матимемо мінус один склад і кіпіш у противника. Навіть якщо воно все рвоне в межах складу, (Бо ж ті склади боєголовок, теоретично, повинні були бути добре захищенні, але коли русню цікавили вимоги безпеки? У них там пів армії проспиртованих пітекантропів, які й що таке унітаз не знають) русня займеться пошуками диверсантів і відновленням своїх запасів.  Згоден?  

— Мабуть… — кивнув Сергій, мимоволі уявивши, що всі, хто йому дорогий, можуть опинитися під ядерним грибом.

— Тому, думаю десь за тиждень тобі треба бути готовим до запуску. Я уточню дату наступного вильоту наших пташок та проб’ю інфу по ядерних базах русні, бо дійсно краще, щоб це їх лайно десь там у них і смерділо. Зможеш за тиждень підігнати все для дальнього польоту? З запасом під тисячу км?

1 ... 74 75 76 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відлуння, Оксана Усенко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Відлуння, Оксана Усенко"