Читати книгу - "Молот Чудовиськ, Богдан Мостіпан"

- Найкращий момент для атаки, зараз! - вигукнув Кліфорд - на рахунок три! - Раз, два... Три! - як тільки Кліфорд дорахував до трьох, обидва мисливці кинулися на вурдулака, перейшовши в активну атаку, вони обидва почали наносити по ньому чергу рубаючих і колючих ударів, виснажуючи вурдулака якнайсильніше. Один з ударів Кліфорда припав прямо в живіт вурдулаку, той закричав, майже людським криком, і вимовив кілька слів, ледь розрізнимих - Кров... Жага крові... Вурдулак був сильно поранений і бився з останніх сил.

-Обійдіть його! - скомандував Кліффорд - мисливці оточили вурдулака з двох боків. Вурдулак почав захищатися. Обидва мисливці різко накинулися на нього, почали наносити удари, вурдулак в паніці намагався викручуватися, проте все було марно, він завдав одну кругову атаку, яка тимчасово зупинила мисливців і зачепила Реніфата. Нарешті, поки падальщик був розвернутий боком до Реніфата, Кліффорд наблизився ближче до чудовиська і відрубав йому голову своїм мечем, різким і спритним рухом руки. Останній вурдулак був переможений.

-Ух... Матір... Це було важко, - намагаючись віддихатися, сказав Реніфат.

-Не те, матір його слово... - вилаявся Кліффорд - поступово він почав втрачати сили і бліднути на обличчі.

-Тобі терміново потрібна мікстура... - сказав Реніфат - він змінив свою думку про Кліффорда, який трохи раніше врятував йому життя.

-Спочатку переможемо старого, а потім будемо думати про мене.

-Ти ж зараз з ніг звалишся, подивися на себе - блідий як поганка.

-Справлюся... - сказав Кліффорд - переведи дух і ходімо, пора закінчувати з цією справою.

-Гаразд... Будемо сподіватися, що ти не впадеш з ніг посеред бою.

-Не турбуйся про мене, Реніфат, - серйозно відповів Кліфорд, - ходімо.

Кліфорд і Реніфат попрямували до розритої могили і почали шукати сліди, куди міг піти некромант Моріон.

-Так... - сказав Кліффорд, він все ще продовжував втрачати сили - слід від димки, судячи з усього, він десь поруч.

-А раптом він вже покинув межі кладовища?

-Не думаю... - відповів Кліффорд - ти чув його, він сказав, що в їхні плани входить принести в жертву як мінімум тисячі невинних життів.

-І що?

-А те, що цей дивак збирає армію з вурдулаків, які могли б допомогти їм у цій справі. І, судячи з усього, він не єдиний.

-Виходить, він так чи інакше нікуди звідси не дінеться.

-Правильно... Він спробує втекти тільки в тому випадку, якщо ми сильно притиснемо його до стіни. Так що, він не міг далеко втекти. Кліфорд і Реніфат продовжили свої пошуки. На місці заклинання від Моріона залишився лише димок, однак той мало що міг їм дати. У східній частині кладовища розташовувався ще один склеп, в інших мисливці вже встигли побувати. Судячи з усього, Моріон ховався там.

-Стривай-но... - сказав Реніфат - бачиш той склеп?

-Бачу - зосереджено відповів Кліфорд, у нього поступово крутилася голова, проте він все ще тримався на ногах.

-Швидше за все він знаходиться там. Або його тут вже немає.

-Ходімо... - обидва мисливці наблизилися до сліпу, йдучи по доріжці, викладеній з каменів, яка виглядала не менш похмуро, ніж решта. Вгорі на її даху височів надгробний хрест. А вздовж дороги в ряд були виставлені статуї ченців. Мисливці підійшли до дверей склепу і приготувалися їх відчинити.